Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський
- Автор: Шульц Бруно
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: Дух і Літера
- ISBN: 978-966-378-264-5
- Переводчик: Андрій Павлишин
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський». Краткое содержание книги:
_________________
Колись я знаходив вихід для своєї енергії в написанні листів, то була тоді єдина моя творчість.
З листа до Анджея Плешневича, 4 березня 1936
* * *
Мені потрібен товариш. Мені потрібна близькість спорідненої людини. Я прагну якоїсь запоруки внутрішнього світу, існування якого постулюю. Безугавно тільки тримати його на власній вірі, нести його всупереч усьому силою своєї перекірливості — то праця й мука Атласа. (…) Мені потрібен спільник для новаторських починань. Те, що для однієї людини є ризиком, неможливістю, поставленою догори ногами примхою, — відбите у чотирьох очах стає дійсністю. Світ наче чекав на ту спілку: досі замкнений, тісний, без подальших планів, він починає дозрівати барвами далечіні, лускати й відкриватися углиб. Мальовані проспекти поглиблюються та розступаються в реальні перспективи, стіна пропускає нас у раніше неосяжні виміри; фрески, мальовані на небосхилі, оживають, як у пантомімі.
З листа до Тадеуша Брези, 21 червня 1934
* * *
Ті листи, які мені вдалося знайти упродовж шістдесяти років, становлять не просто епістолярну колекцію, але передусім своєрідну автобіографію письменника, вони дають значний матеріал до його біографії, численні сліди якої затер час, а свідки переважно загинули. Властиво, увесь відомий нам сьогодні життєпис Бруно Шульца був реконструйований завдяки його листам, із уламків спогадів тих, хто його пережив, і нечисленних документів. Навіть такі елементарні дані, як дата народження письменника, подавалися у різних версіях, або супроводжувалися знаком запитання.
Єжи Фіцовський, зі Вступу до Книги листів
Вітаю Вас дуже сердечно.
Бруно Шульц
За звістку про п. С. Ґотліба[396] сердечно дякую, напишу йому.
[10 VII 1940]
Дорогі Пані!
Дуже тішуся, що Ви виявилися відкритою для Рільке[397]. З часом, коли Ви освоїтеся з його віршами, перед Вами прочиняться світи ще більш конденсованої краси. Частіше зазнавайте таких одкровень і назавжди збережіть достатню гнучкість для перегляду своїх поглядів і коректур. Що стосується мене, то після періоду безтямного захоплення Мальте[398], нині я бачу його межі та пункт, у якому свідомо віддаляюся від тієї прози. У своїх віршах Рільке зазнав еволюції у кілька (3—4) етапів, кожен з яких вимагає нового ставлення до тієї поезії.
Я був у Львові 4 дні. Бачив багатьох людей зі Спілки пис.[ьменників], але ближчі контакти мав тільки з Д. Фоґель[399] і з Вебером[400], котрий далебі геніальний. Можливо, мені вдасться ненадовго запросити його до Дрогобича. Запрошую Вас приїхати, поговоримо про Мальте. Вітаю Вас сердечно.
Бруно Шульц
23 VIII [1940]
Дорога Пані Аню!
Дякую за листівку, я думав, що Ви розчарувалися в мені. Тішуся, що це не так. На жаль, у неділю, схоже, не приїду, бо того дня мені мають провести повторну операцію[401]. Тому я сумний і тривожний, хоча немає жодної небезпеки. Оперуватимуть у тутешньому шпиталі. Завтра має вирішитися, чи вже в неділю, чи пізніше. В суботу пополудні я вільний, якщо Ви приїдете, буду втішений. Дуже сердечно Вас вітаю.
Бруно Шульц
[13 IX 1940]
Дорога Пані Аню!
Спасибі Вам велике за щиру турботу і дуже миле співчуття. Мені вже значно краще, гарячка впала до 37°. Уже встаю в кімнаті та малюю на 17 IX[402] для школи. Якщо п. Марек[403] має час і бажання, то міг би запропонувати свої послуги головній лікарні, але здається, що то ненадовго. Чи п. Марек не погодився б замінити мене в школі на який місяць? Питаю тільки для порядку, бо знаю, що не погодиться.
Прошу Вас дуже, приїжджайте, але допіру 17-го, бо я б хотів уже бути вільним від малювання. Того дня, схоже, матиму вихідний. Ще раз сердечно дякую та вітаю.
Бруно
[вересень 1940]
Дорога Пані Аню!
Сердечно Вас перепрошую за атмосферу, яка запанувала довкола мене, і яку я не міг утримати подалі від Вас. Це так, наче домашні пелюшки поета, його дружина на неналежному рівні та його невиховані діти, котрі псують справжнім приятелям приємність співжиття з ним. Не судіть про мене за тією атмосферою і будьте певні, що то лише моя хвороба привабила той хвіст примар, які незабаром зникнуть. Я не можу за благі наміри тих людей відплатити неґречністю, розраховую на Ваше розуміння, що тут я плачу зовсім іншою монетою. Я багато думав про Вашу доброту й жертовність, і боюся лише, щоб Ви про неї не пошкодували. Я не міг у присутності інших людей сказати Вам, яке враження справили на мене Ваші малюнки та образи. Ви — справжня індивідуальність, найкоротше речення Вашого листа породжує в моїй душі образ усієї істоти, і так само з малюнками. Обіцяю Вам, що наступного разу Ви застанете мене вже самого. Не знаю, чи це добре, що Ви про мене стільки дізналися з боку лаштунків спальні…
Сердечно Вас вітаю і палко перепрошую.
Бруно
[17 IX 1940]
Дорога Пані Аню!
Я від учора в Трускавці, мешкаю в «Аїді» та проводжу довгі години в розмовах із паном Артуром[404], які іноді здаються мені істотними. Погода та краєвид сприяють нам. Якось ми раннього осіннього вечора блукали парком під дощем, а позаду розгорталися в освітлених вікнах сімейні історії, найінтимніше домашнє минуле. Ми сумуємо за Вами, котра би пов'язала наші пошуки, стала зародком синтезу. Прохаємо, щоб Ви одного прекрасного дня з'явилися в прогалині парку — легка мандрівниця, котра вступає з гаїв Борислава до алей Трускавця. Чи Ви дотримаєте обіцянки? Сердечно вітаю.
Бруно Шульц
До сердечних отих побажань найінтелігентніше приєднуюся, очікуючи Вас, Артур Жечиця[405].
[7 X 1940]
Дорога Пані Аню!
Посилаючись на пам'ятні для мене Ваші слова, запрошую Вас знову до Трускавця, і тільки від Вашого настрою залежатиме, чи будемо ми самі, чи Ви захочете розширити коло учасників. Природа тепер прекрасна. Деякі екзотичні дерева схожі на райських птахів у блиску їхніх пишних пурпурових хвостів. Я чув, що Ви маєте доволі багато уроків, і боюся, щоб це не стало на заваді. Мене також непокоїть, що Ви останнім часом проявляли якесь розчарування та нехіть. Але сподіваюся, що то минулося. Я мешкаю в панс. «Аїда» на дорозі до залізн. вокзалу, в кімнаті 8. Але можу перебувати і в парку, поряд із музикою.
396
Северин Ґотліб — юрист, покровитель мистецтв, автор творів про малярство та рецензій на виставку. Убитий гітлерівцями в 1941 році у Львові.
397
Див. примітку 3 в листах до Стефана Шумана (у електронній версії — прим. 22).
398
Нотатки Мальте Ааурідса Бріґґе (Die Aufzeichnungen des Malte Laurids Brigge, 1910) — роман Райнера Марії Рільке.
399
Дебора Фоґель — див. вступну нотатку у примітках до її листів до Шульца (у електронній версії — прим. 451) і Вступ до «Книги листів».
400
Герш (Генрик) Вебер (1904—1942) — маляр-новатор, теоретик мистецтва, поет. У 1939—1941 роках брав активну участь у роботі львівської Спілки письменників і Спілки художників. Коли гітлерівці увійшли до Львова, переховувався у друзів, потім утік до Ряшева, де був убитий разом з усіма євреями того міста.
401
В 1940 році Шульц двічі переніс операцію видалення каменів з нирок.
402
То була перша річниця 17 вересня 1939 року — дня агресії СРСР проти Польщі, який відзначали як свято. Шульц отримував принагідні замовлення від місцевих властей на оформлювальні роботи.
403
Марек Цвіліх, котрий також носив батькове прізвище Флейшер (1912—1941) — наречений Анни Плоцкер, маляр-уніст.
404
Артур Жечиця, справжнє прізвище Буксбаум (1910—1942) — поет із кола Чеховича, схоплений гітлерівцями під час спроби втечі через угорський кордон і вбитий у Дрогобичі.
405
Власноручна дописка Жечиці.