Твори в 4-х томах. Том 3

Отже, кажеш, тебе тривожить не стільки те, що буде з тобою, скільки те, що може статися з цією жінкою, з дівчиною й іншими? Гаразд. А що сталося б із ними, якби ти не прийшов сюди? Що було з ними перед тим, як ти прийшов сюди? Ні, так думати не слід. Ти за них не несеш ніякої відповідальності; тільки за те, як вони виконають свою частину завдання. Не ти давав наказ. Його дав Гольц. А хто такий Гольц? Добрий командир. Найкращий з усіх, під чиєю командою тобі доводилося служити. Але чи повинна людина виконувати неможливий наказ, знаючи, до чого це призведе? Хоч би навіть цей наказ дав Гольц, що представляє не тільки армію, а й партію? Так. Його треба виковувати, бо лише на ділі можна довести, що він неможливий. Звідки ти знаєш, що його неможливо виконати, коли ти ще не пробував виконати його? Що було б, якби кожен, хто дістав наказ, заявляв, що його неможливо виконати? До чого ми прийшли б, якби замість того, щоб виконувати наказ, щоразу казали б тільки: «Його неможливо виконати»?

Він уже надивився на командирів, для яких кожен наказ був «неможливий». Хоч би та свиня Гомес в Естремадурі. Він уже надивився на атаки, під час яких фланги не просувалися вперед, бо це було «неможливо». Ні, він виконуватиме наказ, а якщо він полюбив людей, які повинні допомагати йому, то тим гірше для нього.

Така вже ця партизанська робота — завжди накликати нещастя й небезпеку на тих, у кого знаходиш притулок і допомогу. Але в ім'я чого? В ім'я того, щоб зрештою покласти край будь-якій небезпеці і щоб усім добре жилося в цій країні. Це була істина, хоч як плакатно вона звучала.

Якщо Республіка зазнає поразки, в Іспанії не буде місця для тих, хто вірив у неї. А може, це не так? Ні, саме так, він бачив, що діялося в місцевостях, уже захоплених фашистами.

Пабло — свиня, але решта всі — чудові люди, тож чи не підступно штовхати їх на таке? Можливо. Але навіть якщо вони не зроблять цього, за тиждень сюди однаково прийдуть два кавалерійські ескадрони й виженуть їх із цих гір.

Так, невтручанням у їхнє життя однаково нічого не виграєш. Хіба збережеш для себе принцип, що кожна людина — сама по собі й не можна втручатися ні в чиє життя. Ага, отже, ти додержуєшся цього принципу? Так, додержуюсь. Ну, а як же тоді планове суспільство і так далі? Цим хай клопочуться інші. У нього будуть інші справи після цієї війни. Він бере участь у цій війні, бо вона спалахнула в країні, яку він любить, і ще тому, що він вірить у Республіку й знає: якщо Республіка буде знищена, життя стане нестерпне для тих, хто вірить у неї. На час війни він підкорив себе комуністичній дисципліні. Тут, в Іспанії, комуністи показали найкращу дисципліну й найтверезіше та найрозумніше ставлення до війни. Він прийняв їхню дисципліну на цей час, тому що в справі ведення війни це єдина партія, чию програму й дисципліну він поважає.