Третя світова: Битва за Україну

Спроба домовитися з Януковичем та Партією регіонів про створення політичної коаліції ні у Ющенка, ні у Тимошенко успіхом не увінчалася. По-перше, через те, що самі колишні «помаранчеві» соратники та партнери спільної мови не знайшли. По-друге, Янукович, який мав на той час достатньо великий рейтинг, в той час як рейтинг Ющенка впав до 3 %, опирався на потужну політичну партію та на донецький клан в обличчі головного спонсора — мільярдера Ріната Ахметова. Тобто, відчуваючи свою силу, домовлятися Янукович ні з ким не став. Було очевидно, що брати владу він буде самостійно, однак, не без можливих альянсів з партіями «третьої сили». Тобто партіями-новачками, з якими можна буде співпрацювати на майбутніх парламентських виборах, щоби забезпечити пропрезидентську стабільну більшість у парламенті.

У червні 2009 року Верховна Рада ухвалила рішення про проведення президентських виборів 25 жовтня 2009 року. Але після того як президент Ющенко опротестував це рішення в Конституційному Суді, український парламент призначив нову дату виборів — 17 січня 2010 року. Вибори проводились, як і раніше, за принципом абсолютної більшості. Якщо хтось не набирав абсолютної більшості голосів (50 % тих, хто прийшов на дільниці +1 голос), мав відбутися другий тур для тих двох кандидатів, що набрали найбільшу кількість голосів. У другому турі перемагав той, хто набрав більше голосів.

Сама передвиборча кампанія розпочалась заздалегідь, ще до формального оголошення старту: політичні партії намагалися реанімувати свої союзи і коаліції заради успіху лідерів. У передвиборні перегони включились 18 офіційно зареєстрованих кандидатів (15 чоловіків та 3 жінки). 10 з них були самовисуванцями. Решта — від партій. Сорока кандидатам з різних причин відмовили в реєстрації. Середній вік кандидатів був — 50 років.

Серед кандидатів помітну роль грали Віктор Янукович (Партія регіонів), чинний прем'єр-міністр Юлія Тимошенко (партія «Батьківщина»), чинний президент Віктор Ющенко (самовисуванець), Арсеній Яценюк (партія «Фронт змін»), Сергій Тігіпко («Сильна Україна») та Петро Симоненко (КПУ). Всі інші кандидати відігравали швидше технічну, аніж політичну роль. Тим більше, що про багатьох з них виборці чули вперше. Проведені з червня по грудень 2009 року соціологічні опитування демонстрували, що безсумнівними лідерами передвиборної президентської гонки будуть Віктор Янукович та Юлія Тимошенко, попередній рейтинги яких коливалися між 26–30 % у Януковича та 15–18 % у Тимошенко. Третю позицію в рейтингу посів молодий та енергійний Яценюк, екс-спікер Верховної ради та екс-міністр закордонних справ уряду Тимошенко. Четверте місце дісталось Сергієві Тігипку, що висунув помірковану, проте вельми чітку програму. На п'ятому місці міцно вгніздився зі своїм «залізним» пенсійно-ветеранським електоратом лідер українських комуністів Петро Симоненко. Чинний президент України Ющенко, згідно опитувань, задовільнявся лише шостим місцем.