ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє
- Автор: О’Райлі Тім
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7682-06-5
- Переводчик: Юлия Кузьменко
- Жанр: Прочая компьютерная литература
Электронная книга - «ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє». Краткое содержание книги:
Колись мене бентежило, що Linux-спільнота нехтує інтернетом. Так само я дивувався, чому шанувальники платформ Кремнієвої долини критикують владу за ті самі дії, що вважаються нормою для Google, Facebook, Amazon чи Apple. Питання не в тому, чи доцільні ці дії для влади, а в тому, як допомогти владі ефективніше виконувати обов’язки платформи.
Ми вже говорили про те, що «насичений ринок» — головна вимога до будь-якої платформи. Та створити його нелегко. На «насиченому ринку» мають бути виробники (у випадку Apple, розробники додатків) та споживачі. У галузі смартфонів Apple та Google побудували «насичені ринки», а от Microsoft, незважаючи на колишні успіхи, не спромоглася. Замало покупців придбали телефони Microsoft, що з’явилися на ринку надто пізно; у розробників не було стимулу створювати нові додатки для Windows Mobile, а це своєю чергою переконало покупців, що краще купувати телефони іншого бренда.
Чи доцільні тут паралелі з державою? У її випадку, «насичений ринок» — це економіка, що процвітає. Нам хочеться вірити, що «ринок» формується сам собою, але існування бідних густонаселених країн, багатих на природні ресурси, та розвинених країн, які не мають ані ресурсів, ані великого населення, свідчить: треба вміти будувати економіку, що процвітає.
Якщо технологічна платформа мусить шукати користувачів, то держава-платформа їх уже має вдосталь — це її населення. Коли бракує людей чи ресурсів, країні доводиться шукати їх за кордоном, та здебільшого достатньо місцевих мешканців для розкрутки ефективного ринку із належною кількістю споживачів та виробників продуктів і послуг.
Заможні країни можуть дати бідним важливий урок: якщо в населення бракує грошей на пропоновані місцевими чи закордонними виробниками товари і послуги, державі не розбагатіти. Такий ринок — незбалансований. Від цього й потерпає сучасна економіка: у країнах із повільним зростанням матеріальні блага зосереджені в руках нечисленної еліти і бракує покупців для товарів і послуг, що могли би бути на ринку. Коли нездорова економіка існує надто довго, ринок зазнає краху. Виробники товарів і послуг переходять на інші ринки. Держави переживають злети і падіння, так само як технологічні платформи.
Для того щоб розкрутити й не втратити ефективний ринок, потрібна надійна участь держави. У книжці «Погані самаритяни» (Bad Samaritans) корейський економіст Ха-Джун Чхан розповідає, як завдяки централізованій економіці і цільовим інвестиціям у певні підприємства Південна Корея побудувала високоуспішну економіку. «Корея — один із найбідніших регіонів у світі. На той час, коли я народився (це було 7-го жовтня 1963 року), нас усі жаліли, — пише автор. — А нині я громадянин однієї з найзаможніших у світі держави... За 40 із гаком років мого життя у Південній Кореї стався такий матеріальний прорив, що я ніби британський пенсіонер, який народився за Ґеорґа III»163. Неймовірна трансформація в країні пояснюється насамперед тим, що держава втручалася в економіку, підтримувала молоді підприємства й спорудила таку собі драбину, якою країна прямувала вгору і поступово переходила на якіснішу й дорожчу продукцію. Згідно з нещодавніми економічними дослідженнями, у США прорив стався з тієї самої причини. У книжці «Надійна економіка» (Concrete Economics) Стівен Коен і Бред Делонґ пишуть про уроки історії: згадують часи Александера Гамільтона й наголошують, що кожний крок американської економіки вперед був зумовлений втручанням держави164.
Технологічні платформи можуть бути гнучкими, як екосистема додатків Google для Android, або негнучкими, як суворо регульована платформа iPhone. Те саме стосується державних органів влади. Є безліч способів побудувати успішну платформу.
Технологічним платформам і держорганам слід учитися одне в одного.
Кожна технологічна і кожна державна платформа має надавати важливі послуги, на яких базуються «додатки» або інші послуги. Американська економіка побудована насамперед на «вільному ринку», але без фундаментальної інфраструктури нічого б не вийшло. У 1930-х роках державна корпорація із судноплавства Tennessee Valley Authority та Адміністрація електрифікації сільських районів США побудували дамби, створили системи розподілу електроенергії і донесли до суспільства, що доступ до електроенергії — право кожного громадянина. У галузі телекомунікацій Федеральна комісія з питань зв’язку постановила забезпечити універсальність послуг. Американська система автошляхів, створена в 1950-х роках, сприяла торгівлі між штатами і зростанню економіки. Усе це — найважливіші платформні послуги США, подібні до послуг платформи iPhone, що надає користувачам доступ до процесора, пам’яті, системи тачскрін і функцій у телефоні, чи послуг платформи App Store, що забезпечує систему продажу, оплати, безпеки й реклами додатків.