ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє
- Автор: О’Райлі Тім
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7682-06-5
- Переводчик: Юлия Кузьменко
- Жанр: Прочая компьютерная литература
Электронная книга - «ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє». Краткое содержание книги:
З’являються нові технології, а вади колишніх більше даються взнаки. Поступово, завдяки кумулятивному ефекту інновацій, люди і підприємства вчаться застосовувати нові технології.
Джефф мав рацію. Наш етап розвитку — «перший день», і до другого ми ще не дійшли. Однак шукати можливостей майбутнього мають не тільки програмісти й інженери. Кожна компанія повинна міркувати, що може зробити вже зараз, із нинішніми технологіями. Як догодити клієнтам? Як організувати бізнес, щоб обслуговувати їх на найвищому рівні? Це стосується й уряду, й будь-яких інших установ.
7. Держоргани-платформи
Я захопився ідеєю про те, що органи державної влади і технології мають перетинатися, завдяки приятелеві Карлу Маламуду. Він давно закликав використовувати технології для суспільних потреб. Коли зароджувалася всесвітня павутина, 1993 року, Карл допомагав компанії Sun Microsystems готувати для підкомітету Палати представників із питань телекомунікацій і фінансової політики презентацію про інтернет. Після презентації голова підкомітету Едвард Маркі (нині сенатор від штату Массачусетс) розповів Карлові, що його установа наглядає за Комісією з цінних паперів та фондового ринку. Джеймі Лав, який працював із Ральфом Нейдером над проектом розвитку інтернету, надсилав підкомітету Маркі петиції й вимагав публікувати документи Комісії з цінних паперів онлайн.
За словами Маркі, Комісія наполягала, що не викладає інформацію в інтернет, бо це технічно неможливо. Детально розповідаючи цю історію, Карл писав: «Навіть якби дані Комісії були доступні онлайн, цікавилися ними лише багатії з Волл-стрит, які не потребували безкоштовного доступу до інформації, бо й так були готові платити»151.
«Коли щось технічно неможливо, мені стає цікаво», — додав Карл.
Отож він домовився про зустріч зі співробітниками Комісії та підлеглими Маркі. Комісії з цінних паперів було невтямки: навіщо людям дані з EDGAR (бази даних квартальних і річних звітів державних корпорацій США). «Я розповів, що в інтернет заходять різні люди: студенти, журналісти, інвестори-пенсіонери. Усім потрібен доступ до фінансових даних. Співробітникам Комісії здавалося, що документи EDGAR потрібні лише вузькому колу, а в інтернеті нібито немає “відповідних людей”».
«Ото вже неподобство, — обурювався Карл. — Очевидно, вони мали на увазі, що в інтернет майже не заходять фахівці, а лише звичайні люди, та й то небагато. “Відповідних людей?” — вигукнув я, підвівшись. — Чи не здається вам, що громадськість США — це і є відповідні люди?».
Отак інформація державних органів стала відкритою.
Національний науковий фонд виділив Карлові невеличкий грант, що покрив витрати на ліцензійний збір, який стягували посередники Комісії з цінних паперів за надання даних банкам Волл-стрит. Ерік Шмідт, тодішній директор із розвитку Sun Microsystems, подарував кілька серверів. Разом із помічником Бредом Бурдіком Карл відформатував дані, створив сайт, і в січні 1994 року з’явилася безкоштовна база даних EDGAR Комісії із цінних паперів і фондового ринку.
Карл був активістом, а не підприємцем. «Ми не мали наміру робити бізнес із баз даних, — писав він. — Ми лише хотіли, щоб Комісія викладала інформацію в інтернеті». Тому, попрацювавши над системою півтора року, Карл повідомив, що за два місяці сайт закриється, якщо Комісія з цінних паперів не візьметься за нього самостійно. П’ятнадцять тисяч осіб надіслали Комісії листи, закликаючи керівництво продовжити Карлову ініціативу. Порадившись, чиновники погодилися.
Із часом, коли вже було очевидно, що серед громадськості є попит на фінансову звітність компаній, підприємці почали розробляти вдосконалені версії. Сервіси Yahoo! Finance, Google Finance та інші, що надають відкритий доступ до даних Комісії з цінних паперів, беруть початок саме з Карлової ініціативи 1993 року. Карл не зупинився на досягненнях. Нині він працює над довідковим ресурсом, який надає безкоштовний доступ до повного тексту всіх законів, нормативно-правових актів і прописаних у законах стандартів152.
2005 року я вкотре замислився: чим Кремнієва долина може поділитися з органами державної влади. Платформа хмарних сервісів Amazon тоді ще не здійснила революції в IT-індустрії, але я вже усвідомлював цінність інтернету як платформи і сутність тієї платформи. На моє переконання, платформи даних — це наступне покоління інтернет-платформ. Очевидно, що державні органи — джерело таких даних. Проект, який Карл Маламуд почав десять років тому, був лише верхівкою айсберга. Сервіс Google Maps з інтерактивним інтерфейсом JavaScript (концепція Ajax), що, так само як усі онлайн-мапи, був ХЗ-технологією 2005-го, базувався на наданих урядом мапах. Коли хакери усвідомили, що можуть будувати веб-додатки за принципом «мешап», розміщуючи інші дані на Google Maps, то звернулися насамперед до інформації держорганів. Сайт Адріана Головатого chicagocrime.org (тепер EveryBlock), що вивів на Google Maps кримінальну хроніку міста Чикаго, був другим у світі «мешапом».