Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 1

Син Вейда Джерміна, Філіп, теж був надзвичайно своєрідною особою. Попри велику зовнішню схожість зі своїм батьком, він мав настільки грубі вигляд і вдачу, що його всі остерігалися. Хоч він і не успадкував божевілля, як дехто боявся, однак був безмежно тупим, і нерідко у нього траплялися напади непогамовної люті. Він був невеликий статурою, але вельми сильний і неймовірно спритний. Через дванадцять років після успадкування титулу він одружився з донькою свого лісника, який, казали, мав циганське коріння, але, перш ніж народився його син, пішов служити на флот простим матросом, чим довершив загальний осуд своїх вчинків, який, власне, і розпочався з мезальянсу. Після закінчення Американської війни ходили чутки, що він працює матросом в одного торговця біля берегів Африки, маючи добру репутацію завдяки своїй силі і вмінню лазити по канатах, але потім, зрештою, однієї ночі, коли корабель стояв на причалі біля конґолезьких берегів, він зник.

У синові Філіпа Джерміна вже звичні всім родинні дивацтва набули дивного і фатального вираження. Високий і на диво гарний, навіть попри деяку непропорційність, наділений своєрідною східною елегантністю, Роберт Джермін провадив життя вченого і дослідника. Він був першим, хто науково дослідив розлогу колекцію старожитностей, яку його божевільний дід привіз із Африки, і він же зробив свій рід таким самим уславленим в етнології, як і у першопрохідництві. У 1815 році сер Роберт одружився з донькою сьомого віконта Брайтгольма, і, на диво, його шлюб був благословенний аж трьома дітьми, хоча через фізичну і розумову неповноцінність наймолодшого і найстаршого ніколи не виводили на люди. Засмучений родинними негараздами, вчений шукав розради у роботі і здійснив дві тривалі експедиції у глиб Африки. У 1849 році його середульший син, Невіл, на диво відразливий, який, здавалося, поєднав у собі похмурість Філіпа Джерміна і гоноровитість Брайтгольмів, утік зі стриптизеркою, але, повернувшись наступного року, отримав прощення. До маєтку Джермінів він повернувся вдівцем і з немовлям на ім’я Альфред, якому одного дня судилося стати батьком Артура Джерміна.