Пісня Сюзанни. Темна вежа VI
- Автор: Кинг Стивен Эдвин
- Серия: Dark Tower #6
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-966-14-0791-5
- Переводчик: Олександр Красюк
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Пісня Сюзанни. Темна вежа VI». Краткое содержание книги:
— У мене є дещо, воно мусить допомогти, — сказав Каллем, коли Едді вийшов з ванної. Старий зник у сусідній кімнаті й повернувся з коричневим аптечного типу флаконом. У ньому лежали три пігулки. Він витряс їх Едді на долоню, пояснивши. — Це залишилося після того, як я минулої зими впав на кризі і зламав собі чортову ключицю. Називається перкодан. Не знаю, чи вони ще годні, але…
— Еге, перкодан? — радісно перепитав Едді й кинув пігулки собі до рота, перш ніж Джон Каллем встиг щось сказати.
— Либонь, тобі води треба, запити, синку?
— Аж ніяк, — відповів Едді, завзято розжовуючи ліки. — У чистому вигляді воно краще діє.
На столику біля каміна стояла скляна шафка, повна бейсбольних м’ячів, і Едді підійшов подивитися.
— О Господи, — вигукнув він. — Ви маєте м’яч з автографом Мела Парнелла! І Лефрі Грова! Не може бути!
— Та це ще нічого, — відповів Каллем, беручи вересову люльку. — Поглянь там на верхній полиці. — Він витяг з шухляди столу торбину тютюну «Принц Альберт» і почав набивати люльку. Перехопив погляд Роланда. — А ти куриш?
Роланд кивнув і дістав з кишені сорочки єдиний листочок.
— Я собі скручу.
— Та зажди, я тобі дам дещо ліпше, — сказав Каллем і знову вийшов з вітальні.
Задня кімната була його кабінетом, крихітним, не більшим за комірчину. Хоча письмовий стіл типу «Діккенс», що стояв там, був зовсім невеличким, Каллему довелося прослизати повз нього.
— Не може бути! — промовив Едді, побачивши м’яч, який, либонь, мав на увазі Каллем. — Автограф Бейба!
— Атож, — підтвердив Каллем. — Завваж, ще до того, як він грав у «Янкі», мене не цікавлять м’ячі з автографами «Янкі». Рут підписав цей, коли він ще носив форму «Ред Сокс»… — Він затнувся. — Осьо вони, я знав, що десь тут. Либонь, вивітрилися, смак уже не той, але все ж краще, ніж ніякого смаку, як казала моя матінка. Пригощайся, містере. Це мій небіж залишив. І взагалі, він ще не доріс, щоб курити.
Каллем вручив стрільцю на три чверті повну пачку сигарет. Роланд покрутив її в руках, потім ткнув пальцем у назву.
— Бачу, тут намальовано дромадера, але написано якесь інше слово, чи не так?
Каллем посміхнувся Роланду зі щирим здивуванням.
— Та ні, — пояснив Каллем. — Це слово «Кемел».[50] Воно означає те ж саме.
— А… — Роланд намагався зробити вигляд, що все йому зрозуміло. Він витяг одну сигарету, роздивився фільтр, а тоді вставив її собі до губ тютюновим боком.
— Ні, переверни її, — порадив Каллем.
— Правду кажеш?
— Атож.
— Господи Ісусе! Роланде! В нього є Боббі Дуерр… два м’ячі Теда Вільямса… є Джонні Пескі… є Френк Мальцоне…
— Ці імена тобі ні про що не кажуть, авжеж? — спитав Джон Каллем у Роланда.
— Ні, — погодився Роланд. — Мій друг… дякую тобі… — підкурив він від запаленого Каллемом сірника. — Мій друг доволі давно не бував на цьому боці. Гадаю, він скучив.
— Чорти мене забирай, — промовив Каллем. — Нахожі! Нахожі у мене в хаті! Мені самому в це важко повірити!
— А де Дьюї Івенс? — спитав Едді. — У вас нема м’яча Дьюї Івенса.
— Прошу? — перепитав Каллем. У нього це прозвучало як пооошу.
— Може, його поки що так не називають, — промовив Едді, більше ніби сам до себе. — Може, Дуайт Івенс? Правий польовий?
— О, — кивнув Каллем. — У цій шафці в мене тільки найкращі, хіба не бачиш.
— Дьюї сюди цілком годиться, повірте мені, — сказав Едді. — Може, він поки що не доріс до Залу слави Джона Каллема, але зачекайте кілька років. Зачекайте до 86-го. І, до речі, Джоне, як реальний фан цієї гри, можу вам дещо розказати, окей?
— Звісно, — відповів Каллем. Він промовив це точнісінько, як це прозвучало б у Кальї: зівііісьнооо.
Тим часом Роланд глибоко затягнувся димом. Видихнув і несхвально подивився на сигарету.
— Роджер Клеменс, — промовив Едді. — Запам’ятайте це ім’я.
— Клеменс, — повторив Джон Каллем, але повторив із сумнівом. З дальнього боку озера Ківейдін долинули приглушені відстанню звуки сирен. — Роджер Клеменс, угу, я запам’ятаю. Він хто?
50
Зображення одногорбого верблюда, дромадера, з 1913 р. є бренд-символом сигарет Camel.