Системне тлумачення кримінального закону
- Автор: Коханюк Тетяна Сергіївна
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: ЛьвДУВС
- Жанр: право
Электронная книга - «Системне тлумачення кримінального закону». Краткое содержание книги:
Для студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів, науковців, працівників правоохоронних та судових органів.
Через те, що закони логіки є об'єктивними, природними законами мислення, вони діють у кожному правильному мисленні, незалежно від бажання і свідомості суб'єкта, що мислить, і навіть у мисленні тих, хто ніколи не вивчав логіки і не має ніякого поняття про ці закони. Формально-логічні закони мислення мають загальносуспільний характер.
Характеризуючи закон тотожності, видається, що люди, які користувалися одними і тими ж предметами, помічали, що ці предмети з часом змінюються. Змінювались також і знаряддя праці, з якими їм необхідно було мати справу щодня: на них з'являлись подряпини, плями, змінювався їх колір, гостре знаряддя ставало з часом тупим тощо. Але ці зміни в знаряддях праці були настільки незначними, несуттєвими, що один предмет цілком можна було відрізнити від іншого, адже, незважаючи на всі зміни, річ зберігала свою відносну тотожність. Більше того, ця постійна мінливість речей не заважала їх звичному застосуванню і призначенню, їх продовжували використовувати в тих же цілях.
До прикладу, скільки змін і доповнень внесено до КК України за досить короткий для існування держави час, проте він виконує ту ж функцію та завдання, які були поставлені перед цим законодавчим актом ще в перший день набуття ним чинності.
Суть закону тотожності Арістотель прокоментував у «Метафізиці» так: «Без сумніву, що ті, хто мають намір брати участь один з одним у розмові, повинні скільки-небудь розуміти один одного. Якщо цього не відбувається, яка можлива у них один з одним участь у розмові? Тому-то кожне з імен повинно бути зрозуміле і розмовляти про що-небудь, при цьому — не про кілька речей, а тільки про одну; якщо ж у нього є кілька значень, то потрібно роз'яснити, яке з них (у нашому випадку) мається на увазі»[489].
Отже, дотримуючись закону тотожності, інтерпретатор не повинен під час судження замінювати один предмет судження іншим, одну ознаку предмета, явища іншою тощо. Порушення закону тотожності може призвести до зменшення або збільшення обсягу певного поняття, яке використане законодавцем, і, як наслідок, до необґрунтованого розширюваного або обмежувального тлумачення[490]. Як зауважують О. Бєлокуров[491], Є. Кісілюк[492], І. Козаченко[493], М. Мінаєв[494], І. Паньонко[495], Ю. Петров[496], підміна одного поняття іншим під час застосування кримінального закону має наслідком грубі порушення законності.
Вимоги логічного закону тотожності необхідно дотримуватися: а) в юридичній теорії (під час створення теорії права) і правотворчості (під час розробки і формулювання нормативно-правових актів як самототожніх висловлювань, у яких юридичні терміни повинні мати чітко визначений юридичний смисл); б) під час кваліфікації (юридичній оцінці) злочинів; в) під час застосування нормативно-правових актів. На практиці порушення вимог, що виникають із закону тотожності, під час здійснення системного тлумачення призводять до таких логічних помилок, як «змішання юридичних термінів», «перекручення змісту понять», «використання юридичних термінів у неюридичному значенні»[497]. У той же час, як зауважує Г. Челпанов, закон тотожності застосовується зазвичай до понять та ознак, оскільки вони в процесі мислення мають залишатись тотожними собі, інакше буде порушено правильність мислення[498]. Слушними та схожими за змістом є думки С. Хижняка, який зазначає, що головним для формування змісту терміна може вважатись логічний фактор — зв'язок термінів з визначеними поняттями як формою мислення, що виражає дійсність[499].
Як зазначає Н. Пікуров, дійсно важливо точно визначити лексичні межі терміна, тобто слова чи словосполучення, що дає йому ім'я[500]. Таку проблему не можна залишити без уваги, оскільки більшість термінологічних зворотів складається з одного або двох інших термінів та слів загального вжитку. Якщо тлумачиться термін, який є лише частиною термінологічного звороту, то логічно припустити, що в результаті системного тлумачення дати правильне визначення термінологічному звороту не видасться можливим.
489
Конверський А. Є. Логіка: підручник для студентів юридичних факультетів / А. Є. Конверський. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — С. 24.
490
Черданцев А. Ф. Вопросы толкования советского права / А. Ф. Черданцев. — Свердловск: Свердловский юридический институт, 1972. — С. 65.
491
Белокуров О. В. Пределы толкования уголовного закона / О. В. Белокуров // Пять лет действия УК РФ: итоги и перспективы: материалы 11-ой Международной научно-практической конференции, состоявшейся на юридическом факультете МГУ им. М. В. Ломоносова (30–31 мая 2002 г.). — М.: ЛексЭст, 2003. — С. 175.
492
Кісілюк Є. Встановлення оціночних понять при кваліфікації злочинів / Є. Кісілюк // Проблеми вдосконалення підготовки слідчих та експертів в умовах реформування правоохоронної системи в Україні: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. — Львів: Львівський юридичний інститут МВС України, 2005. — С. 103.
493
Козаченко И. А. Язык — душа и совесть уголовного закона / И. А. Козаченко // Правоведение. — 2003. — № 2 (247). — С. 112.
494
Мінаєв М. Деякі логіко-граматичні особливості формулювання диспозиції статті 204 Кримінального кодексу України та їх вплив на кримінально-правову кваліфікацію / М. Мінаєв // Підприємництво, господарство і право. — 2004. — № 1. — С. 84.
495
Паньонко І. Тлумачення протиправних діянь: семантико-правовий аспект / І. Паньонко // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. — 2001. — № 2. — С. 161.
496
Петров Ю. А. Азбука логичного мышления / Ю. А. Перов. — М.: Изд-во МГУ, 1991. — С. 8.
497
Карамишева Н. В. Логіка: посібник для студентів-правників / Н. В. Карамишева. — Львів: ПАІС, 2000. — С. 128.
498
Челпанов Г. И. Учебник логики / Г. И. Челпанов. — М.: Государственное изд-во пилитической литературы «ОГИЗ», 1946. — С. 56.
499
Хижняк С. П. Терминология права, терминологические словари и принципы их составления / С. П. Хижняк // Правоведение. — 1994. — № 3. — С. 98.
500
Пикуров Н. И. Уголовное право в системе межотраслевых связей: монография / Н. И. Пикуров. — Волгоград: ВЮИ МВД России, 1998. — С. 130.