Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді
- Автор: Ялом Ирвин
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: FLC, 2018
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді». Краткое содержание книги:
Затишний кабінет. Навпроти вас на м’якій та зручній кушетці сидить він — психотерапевт, той, хто вислухає історію ваших страждань, допоможе… Йому ви готові повністю довіритися. А як щодо нього? Чи так само ваш лікар відвертий з вами?
За допомогою історії Ернеста Леша, досвідченого фахівця, автор відкриває перед читачем загадковий і не завжди привабливий зворотний бік психотерапії. Які таємниці минулого приховує Ернест, про що він думає під час чергового сеансу, дивлячись на свого пацієнта? І, зрештою, хто такий терапевт: бог чи людина зі своїми хибами та слабкостями? Перед вами – психотерапія без прикрас.
Керол добре підготувалася до такого аргументу.
— Знаєте, лікарю Леш… перепрошую, Ернесте… я скоро до цього звикну. Той факт, що психотерапевти є реальними людьми, до яких можна звертатися на ім’я, для мене дивина. Зазвичай вони ховаються за своїми титулами. На відміну від вас, вони ніколи не бувають щирими і людяними. Тож я хотіла сказати… Ага, згадала. Коли я вирішила до вас звернутися, я дозволила собі ознайомитися з вашими працями в бібліотеці, це моя давня робоча звичка. У такий спосіб я зазвичай перевіряю інформацію про лікарів, які мають свідчити в суді.
— І що?
— Я з’ясувала, що ви пройшли гарну підготовку з природничих наук, а також опублікували чимало праць у галузі психофармакологічних досліджень.
— І що?
— Гм, можливо, в цій ситуації ви просто нехтуєте своїми науковими стандартами? Скажіть-но, які дані ви використовуєте, щоб зробити висновок про Ральфа? Погляньте на ваші свідчення — це абсолютно неконтрольована вибірка. А тепер відверто: вона може отримати наукове підтвердження? Звісно, ваша вибірка пацієнтів, які мали сексуальні стосунки зі своїми психотерапевтами, складається з незадоволених людей, яким завдали шкоди, але тільки тому, що вони самі звернулися до вас по допомогу. А от інші — задоволені клієнти на кшталт мене — до вас не приходять, і ви й гадки не маєте, як їх багато. Іншими словами, вам відомий чисельник — пацієнти, які потребують психотерапії. А про знаменник ви нічого не знаєте, а це кількість пацієнтів і психотерапевтів, які мали сексуальний зв’язок; ті, кому допомогли, або ж люди, які не страждали внаслідок отримання такого досвіду.
«Неймовірно, — подумав Ернест. — Цікаво було б побачити її в роботі. Не хотілося б опинитися серед опонентів цієї жінки в суді».
— Ернесте, ви розумієте, про що я? Як гадаєте, я маю рацію? Скажіть чесно. Ви коли-небудь зустрічали пацієнта, звісно, крім мене, якому такі стосунки не завдали б жодної шкоди?
Його думки знову закружляли довкола Белль, пацієнтки Сеймура Троттера. Чи належить вона до категорії тих, кому це допомогло? Перед очима знову промайнула вицвіла світлина Сеймура та Белль. Ці сумні очі. Можливо, це справді пішло їй на користь? Хтозна, може, у підсумку вони обоє виграли? Чи це був короткочасний ефект? Ні, мабуть, ніхто не може сказати напевне, як воно було, а втім, ніхто й не знає, як вони зрештою опинилися разом. Ернеста роками переслідувала думка про те, коли вони вирішили оселитися на острові. Можливо, Сеймур врешті-решт вирішив її врятувати? Чи вони запланували це разом, значно раніше? Може, з самого початку?
Ні, він не міг поділитися цими здогадами. Ернест прогнав Сеймура й Белль зі своїх думок і, почувши запитання Каролін, ледь помітно похитав головою.
— Ні, Каролін. Я ніколи не зустрічав пацієнтів, яким це не завдало б шкоди. Попри це, ваша вимога щодо об’єктивності напрочуд слушна. Це допоможе мені уникнути бажання засуджувати, — Ернест затримав свій погляд на годиннику, а тоді додав: — Сеанс уже завершився, але мені треба з’ясувати ще кілька питань.
— Звісно, — просяяла Керол. То був гарний знак. «Спершу він попросив мене ставити йому запитання. На це не згодився б жодний досвідчений мозкоправ. До того ж натякнув, що відповідатиме навіть на запитання стосовно особистого життя — наступного разу я маю це перевірити. А ще порушує правила, виходячи за межі п’ятдесятихвилинного сеансу».
Вона вже ознайомилася з рекомендаціями АПА для психотерапевтів щодо того, як уникнути звинувачення в сексуальних домаганнях: слід установити чіткі межі, уникати «слизьких» тем, не звертатися до пацієнтів на ім’я, починати й закінчувати сеанси в точно визначений час. Майже кожна історія за участю психотерапевта, який зловживав службовим становищем, починалася з того, що він порушував п’ятдесятихвилинний ліміт часу — вона знала це як консультант, присутній під час розгляду таких справ у суді. «Ага, — подумала Керол, — тут зійшли зі стежки, там зашпорталися — хтозна, де ми опинимося через кілька сеансів?»
— По-перше, я хочу знати, чи не покинете ви мій кабінет з відчуттям дискомфорту після нашого першого сеансу. Як щодо потужних емоцій, що їх спричинила розмова про Джеда?
— Не Джеда, а Джеба.
— Перепрошую, Джеба. Коли ми про нього говорили, ви відчули запаморочення.
— Мені й досі трохи зле, однак це мене не засмутило. Гадаю, ви наблизилися до чогось дійсно важливого.