Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
Тому-то я аж ніяк не можу визнати, ніби розсудливим є той, кому бракує скромності, або що не володіє добрим і здоровим розумом той, чиєю супутницею є ця люб'язна й приємна чеснота.
Найщасливіший філологу Михайле, здрастуй!
Отже, цілих три дні ми мовчали. Але надолужмо мовчанку. Іспитуючи юнаків, я змушений був і сам стати молодим і писати за правилами те, що називають тг]ѵ XQ£L«v. Посилаю її тобі, немов лідійський камінь. Якщо не сподобається, то зваж, що я ніколи не займався правилами риторів, якщо ж сподобається, то припиши це старим книгам, які, як ти знаєш, я наполегливо вивчаю. Щодо твого прислів'я ["абы ся курило"], то воно мене замучило: майже всі три дні я ним займаюся. Але насамперед візьми до уваги таке: не обов'язково в греків та латинян увійшло в прислів'я те, що увійшло в нас. Тому не прислів'ям, я думаю, ти досить задовільно можеш сказати латинською мовою так: mihi umbra suffidt, sive titulis, sive imago -мені досить тіні, назви чи образу. Греки в прислів'ях кажуть - ніби знаком. Наше прислів'я в цьому разі твердить, що досить диму, хоч би до вогню справа й не дійшла. Таким чином, і тут тінь замість тіла, знак замість речі. Але ось тобі прислів'я dids gratia, як кажуть - для виду, ти б сказав: dicationis gratia - для показу, - коли що-небудь робиться нашвидкуруч, -спосіб висловлення в нещирих виконавців релігійних обрядів, які часто в храмі жертвують Богові не те, що гідне його, а тільки щоб мати знак, що вони принесли жертву. Перекладай так: [абы то для славы] та ін. Латинською мовою можна сказати crasso filo - грубою ниткою. Звісно, є й прислів'я tenui filo - тонкою ниткою. Бувай здоров, мій найдорожчий!
Твій Григ[орій] Сав[ич].
47
[Харків, кінець червня 1763 p.]
Pretiosissime Amice mi Michael!
Quis ille fuit Demonax366, nondum mihi liquet, nisi quod suspicor Laconem367 fuisse, quod genus hominum non tarn facundum erat, quam acutum virtutisque mire studiosum. Sed quisquis ille fuit, jam secundum ejus dictum invenio. Quod mihi vehementer placet. Id est tale:
’Ev aAAoxQLOLg 7іараЬєіу|аасті ші&еие стеаитоѵ каї cmaGfjc; тагѵ какыѵ eat]368.
Quod discendi gratia ad verbum reddemus sic:
In alienis exemplis doce te ipsum, et impatiens eris malorum, id est non patieris mala.
Nam primum ejus dictum nosci opinor, quo reprehendit Touc 7тоЛи7ірау|аоѵ£оѵтад цеѵ 7ieq'l той костцои, тарі. be тг)д еаитагѵ акостціад ой фроѵтіСоѵтад369. Quod ad superius attinet (nam de inferiori agemus alias) dictum, mire peccamus in id omnes. Si enim periculum, ut Terentius ait, ex aliis faceremus370, nobis quod ex usu sit, et si vitam aliorum, velut in speculum inspiceremus, multo minus competeret in nos id: experientia stultorum magistra est371. Hoc facere, praeterquam quod nimis utile, est etiam longe jucundissimum spectaculum et permagna pars illius Sapientium hominum contemplationis, qui in portu, ut dicitur, navigantes alienis372 fruuntur malis, veluti Dii Homerid ойраѵоѲеѵ spedantes373, non quod gaudeant aliis acddisse, sed quod sese expertes et in tuto esse videant374. Quorsum enim nobis magnificentissima ilia Ѳеатра gentilium? An non mundus vulgusque optimum iique gratuitum, velut Pythagoricus mercatus375, spedaculum? Alium videas aere alieno obrutum ingemiscere, alium ambitione, hunc avaritia, ilium insana discendi nugas cupidine torqueri, et quis enumeret? Explica motionem animi! et videbis. Hoc ideo libentius dixi, quod vacationes instant, urgent, taedium insidiatur. Ad376 quod nisi te armas, vide ne in mala te animal detrudat, non de ponte377, ut ajunt, sed de virtute. Vale, carissime! Videbimus nunc alter alterum perfacile, et dum abire continget, colloquemur.
*
Найдорогоцінніший друже мій Михайле!
Хто такий був цей Демонакс, для мене ще не ясно. Припускаю лише, що він був лаконцем, а цей тип людей славився не так красномовством, як дотепністю й відданістю чесноті. Але що він був за чоловік, я бачу вже з його вислову, який мені дуже подобається. Ось він:
Ev aAAoTQLOLg naQab є [участі 7ттЬєиє стеаитоѵ каї алаѲгід тагѵ какыѵ єсгг]. - "Учись на прикладах інших, не будеш знати горя".
Цей вислів задля вивчення дослівно перекладаємо так: "Вчися на чужих прикладах і будеш вільний від нещасть, тобто не зазнаєш лиха".
Я гадаю, що ти знаєш його перший вислів, в якому він засуджує тих, хто дуже турбується про порядок всесвіту, а про непорядок у власних справах навіть не думає. Щодо першого вислову (про другий ми поговоримо в іншому місці), то дивно, як ми ва в цьому грішні. Бо якщо б ми, як твердить Теренцій, учились на досвіді інших, виносячи з нього корисне нам, і якщо б ми вдивлялися в життя інших, неначе в дзеркало, то значно менше стосувалися б нас слова: досвід - наставник дурнів. Така поведінка, крім того, що вона дуже корисна, - також надзвичайно приємне видовище. Мудрі люди багато думають про це. Вони, як кажуть, плаваючи в гавані, вивчають з користю для себе нещастя інших і дивляться на них згори, наче гомерівські боги з небес, які радіють не тому, що з іншими щось сталося, а тому, що бачать себе непричетними до цих нещасть і почуваються в безпеці. Для чого ж вам розглядати ці розкішні видовища поган? Хіба світ і юрба - не краще видовище, до того ж безкоштовне, подібне до знаного Пітагорівського торжища? Ти бачиш, як один стогне під тягарем боргів, другий мучиться честолюбством, третій - скупістю, четвертий - нездоровим бажанням вивчити безглузді речі. І хто їх усіх перерахує? Розбери душевні почуття, і ти впевнишся. Я з тим більшою охотою сказав про це, що наближаються, настають канікули, і підстерігає нудьга. Якщо ти не озброїшся проти неї, то бережись, щоб ця тварюка не зіштовхнула тебе не з мосту, як кажуть, а з чесноти на моральне зло. Бувай здоров, найдорожчий! Тепер нам дуже легко буде бачитись, і поговоримо перед від'їздом.