Повна академічна збірка творів

46

[Харків, друга половина червня 1763 p.]

Propositio:

Sapiens est modestus.

Siquis ad vera Musarum elegantiorum sacra admissus, non satis hausit, sed tantum primis, quod ajunt, labiis sinceram illam sapientiam gustaverit, is mea quidem sententia non potest non esse modestus.

Nec mirum est. Ut enim stultitia omnium quidem vitiorum mater355 simul et arrogantiae est; cui naturale est et onus supra vires et honorem supra dignitatem, et supra356 meritum gloriam affectare; ita sapientia cum ceterarum virtutum, turn germana genitrix est modestiae, quae suo se modulo, ut didtur, metiens, ad inferiora se potius deprimit, quam eludetur ad altiora.

Praedare Plutarchus, ut alia permulta, in suis moralibus scripsit haec: Agricolae quidem, inquit, spicas libentius vident, quae indinatae versus terram vergunt; quae357 ob levitatem sursum attolluntur, eas inanes putant esse et cassas358. Nam sicut spicae tritid granis vacuae fadle inter alias eminent, plenae autem et onustae occultantes sese desidunt, ita inter homines, ut quisque maxime vanus est et gravitatis expers, ita fadllime fertur ad honores, audadam habet, incessum vultumque plenum superbiae ac contemptus parcentis nemini359.

Quocirca nullo pacto adduci possum, ut credam aut eum sapere, cui desit modestia, aut non ilium bona sanaque mente praeditum esse, quem amabilis ista et gratiosa comitatur virtus.

Felicissime фіЛоЛоує Michael, salve!

Ergo totum triduum tacetur? Sed pensabimus tadturnitatem. Eximinando juvenes coadus eram ipse quoque juvenari, et ad praecepta eorum scribere, quam vocant, тгіѵ XQt- Lav360'. Earn tibi lydio lapidi361 mitto. Si displicebit, cogitabis me nihil unquam operae in praeceptis oi]tooci)v posuisse, sin haud omnino insulsa: tribues vetustis libris, quorum me perstudiosum esse sds. Jam autem proverbium tuum то абы ся курило362 me363 ocddit; totum prope triduum investigabam. Sed hos sdas (vide praetextum) non statim Graecis aut Latinis esse in proverbio, si nobis est. Absque proverbio igitur sic, opinor, bene latine dicas: mihi umbra sufficit, sive titulus, sive imago; graeci 7іароіціастті dicunt: c)C ти7тф. Ait ibi nostras adagium sibi sufficere fumum, licet ad flammam non est progressum. Sic et hie umbra pro corpore, titulus pro re. Sed accipe et proverbium: dids gratia, quasi dicas dicationis gratia, cum quid perfunctorie fit; sumpta forma loquendi a religionis non sinceris cultoribus, qui saepe dicant in templo non quod Deo sit dignum, sed ut modo titulum habeant sese dicasse. Redde sic: абы то для славы et simile. Latine crasso filo364 enim dicetur. Certe est proverbium: tenui filo365. Vale, carissime.

Tuus Greg[orius] Sab[bin],

*

Теза:

Мудрець скромний.

Якщо хтось, допущений до святинь красних Муз, не досить від них почерпнув, а лиш, як кажуть, краями вуст вкусив від цієї справжньої мудрості, така людина принаймні не може не бути скромною.

І це не дивно. Як глупота є матір'ю вах пороків, зокрема й пихи, якій властиво брати на себе непосильний тягар і незаслужені почесті, - так мудрість є справжньою матір'ю як інших чеснот, так і скромності, котра, міряючи себе, як кажуть, своєю власного міркою, скорше опускається вниз, аніж підноситься догори.

Прекрасно Плутарх, як і багато чого іншого, у своїх «Мораліях» написав так: "Хлібороби, - каже він, - із задоволенням бачать колосся, похилене до землі, те ж колосся, яке завдяки своїй легкості підіймається догори, вважають пустим і вимолоченим. Бо подібно до того, як пшеничні колоски без зерен легко підіймаються серед інших, повні ж та важкі, ховаючись, опускаються додолу, так і серед людей, хто найпорожніший і позбавлений серйозності, той і найлегше пнеться до почестей, нахабний, його обличчя й хода сповнені пихи та презирства, які не визнають нікого".