Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
І нерозумний не раз утішається благом тілесним,
Старість немудра, проте щастя не може дознать.
Ти ж наглядай за душею, яке в ній зело проростає,
І не барися полоть, як де недобре зійшло.
Все повиполюй мерщій, де ожина і терен пробились.
Знай, що багатство глушить слова Господнього ряст.
Де проростають свиріпа й часник, висмикуй з корінням,
Бога не узрить вовік, хто засмітив почуття.
Де височіє кедрина, сокирою там поорудуй,
Знай: відкидає Господь горді від себе серця.
Ще ж уважай: і на доброму древі, бува, наростає
Пагоння вовче, лихе - геть пообрубуй його! -
Бо хто багато священних книжок прочитає, у того В серці несита пиха і славолюбство росте.
Все непутяще поли, а добрі рослини викохуй
І щонайперше плекай квітку святу чистоти.
Як він горить, променіє, той цвіт незаймано чистий!
Відай: найбільше Христа тішить його аромат294.
Щоб не гаяти часу марно, я вирішив краще розмовляти з тобою хоч би поганими віршами, ніж займатися пустими дрібницями. Бо здебільшого цими ліками я зазвичай лікую нудьгу. Утім не завжди є потрібний для цього настрій. Бувай здоров, найдор[ожчий]! Гр[игорій] С[авич].
39
[Харків, перша половина березня 1763 p.]
Eu()u|_i£L, mi Michael!
Дгцаод o XQLcmavog Ьаттаѵаеі стыца каї аіца Xqicttou, аЛЛа аг і єстті. какосттоцаход.
Vulgus Christicolum consumit membra ѲеаѵЬрои,
Sanguine potatur; sed male stulta coquit.. .29S
Та Лоі7іа аѵа(ЗаЛЛо|ааі єід uctteqov xqovov.
Грг)у6ріод o Еа(3(3іѵ.
*
Кріпись, мій Михайле!
Народ християнський вкушає тіло і кров
Христову, та завжди хворіє на шлунок.
Народ християнський вкушає тіло Боголюдини
П'є її кров, та, дурний, не може ніяк спожити.. .2%
Решту я відкладаю на потім.
Григорій Савич.
[Харків, перша половина березня 1763 p.]
Salve caritas Christiana!
Michael dilectissime!
Frustra corpus edit, qui in corpore sistit edendo,
Qui nec ut ad mentem progrediatur, edit.
Impia turba potest corpus contingere Christi,
Mentem haurire Dei sed mala turba nequit.
Est animale quidem, dein est et297 Spirituale
Corpus298: id haud prodest, hocce salutiferum est. Haud equidem juvat id, quando consistis in illo:
Sin per id ad Mentem progrediare juvat.
Quid plantas oleam, si fructus non paritura est?
Quorsum figis humo, si nova non subolet?
Ecquid edis corpus Christi, quando unus et idem es?
Curve capis semen, si tibi fructus abest?
Semen humi jactum si299 forte calore300 putresdt, Spiritus inde novus procreat inde nova.
Sic animale quidem nisi erit tibi morte peremptum, Spirituale novumque haud habiturus eris.
Mitte hominem veterem кшсоіс cruv Ьоуіаастіѵ аитои: Sume novas bo^ag, et nova facta Dei301.
Quid corpus sumis, si mentem rejids Ejus?
Non ne animus potior corpore, plusque valet302? Carnem carne tua tangis, sed pectore vitas
Pectus? Et est303 qualis, die mihi, amidtia haec? Oscula das ori, sed es hostis Moribus Ejus304?
АѵтіттаѲас genios quis sodare valet?
Christus simplidtas: tu veste domoque dboque Luxurias; prodest quid tibi Sacra caro?
Christus Virginitas: at ego Meretricis in ora
Respicio305; prodest quid mihi sacra306 caro?
Sume mihi cum carne Animum, Carissime, Christi,
Et sic Cum Domino Spiritus unus eris.
Vale, mi diledissime! Tuus in Domino G[regorius] S[abbin].
*
Здрастуй, християнська любов, найулюбленіший Михайле!
Намарно вкушає тіло, хто зупинився на тілі
І не подума рушати далі від нього до духа.
Чернь нечестива може торкнутись Христового тіла,
Та зрозуміти Бога чернь нерозумна не може.
Адже є тіло тлінне, є також тіло духовне:
Перше не має користі, друге - несе порятунок.
Перше не допоможе, коли тільки ним обмежитись.
А от коли не обмежитись - поміч дійти до розуму.
Нащо ж садити оливу, коли вона геть безплідна?
Нащо садити в землю, коли не з'являється парость?
Навіщо, коли ти той же, вкушати Христове тіло?
Навіщо приймати сім'я, коли не даєш ти плоду?
Бо кинуте в землю сім'я, хоч і згниє, зігрівшись,
Новий-таки дух народить, нові і плоди від нього.
Бо якщо тіло тлінне не візьметься в тебе смертю,
То не отримаєш тіла духовного і нового.
Кинь же стару людину, гг нікудишні догмати,
Глянь на нову науку й новії Божі діла.
Навіщо ж приймати тіло, відкинувши разом душу?
Чи ж бо душа не краща й не важливіша від нього?
Тілом торкаєшся тіла, серцем зневажуєш серце.
Скажи мені, будь ласкавий, хіба така дружба буває?
Цілуєш в уста, залишившись ворогом його науки.
Хто ж бо у силі з'єднати геть протилежні вдачі?
Адже Христос - простота, а ти розкошуєш у одязі,
Житлі та їжі. Чим же поможе тобі тіло його святе?
Адже Христос - непорочність, а я заглядаю в обличчя Повії. Чим же поможе мені тіло його святе?
Отже, прийми, найдорожчий, з тілом Христовим духа.
Будеш тоді ти з Господом справді-бо духом одним307.
Будь здоров, найулюбленіший! Твій у Господі Г[ригорій] С[авич].
41
[Харків, останній тиждень березня 1763 p.]
Salve, solatium curarum mearum,
Michael dulcissime!
Parciori sonrno et frigidioribus cibis per hos vernos dies uti te velim, respice calorem juventutis tuae, veris ardorem, vitam sedentariam, et in hac nimiam tuam diligentiam. Nuper (heri) legimus in Mureto308 forte fortuna, Galenum309, patrem post Hippocratem310 medicorum, ubi ттвді uyieiarv disserit, pueris et juvenculis frigidiores, senibus dbos convenire calidiores sentire. Dignus profecto est fide tantus autor. Nam ex calidis dbis supervacuus humor, hinc о катаоооос, quem inter omnes medicos constat esse patrem morborum omnium; neque aliud quid est catarrhus quam gravedo [нёжид], neque hoc aliud est quam pituita nimio calore ex nimio dbo calidoque contracto constipata, sive humor densatus ardore, unde Graeds didtur etiam фЛєуца ardor in corpore, sive pituita. Cura igitur laetus esse et vigil. Sed hujus rei mater est sobrietas, quae non solum in modico eoque frigidiori sita est potu, verum etiam cibo. Neque sobrius est, qui dbus ingurgitatur, etiamsi sit aoivoc. O stultitiam meam! qui tantam jaduram valetudinis fed instigantibus rudem aetatem corruptissimis sodis, quos angue pejus et cane rabido odisse debes et vitare. Sed quid ego haec? Quasi non norim liberate tuum ac verecundum ingenium. Vale, cariss[ime]. Tuus Gregor[ius] Sk[oworoda].