Спостерігаючи за англійцями
- Автор: Фокс Кейт
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-562-9
- Переводчик: Марта Госовська
- Жанр: Другие документальные фильмы
Электронная книга - «Спостерігаючи за англійцями». Краткое содержание книги:
Відома дослідниця Кейт Фокс створила дивовижно точний і напрочуд дотепний портрет англійського суспільства. Вона дослідила англійський національний характер під антропологічним мікроскопом і показала читачам дивну та чарівну культуру, що керується цілими кодексами негласних норм та поведінкових кодів. Правила розмов про погоду чи секс, споживання їжі чи флірт, чим відрізняється «іронічний садовий гном» від звичайного, закони облаштування оселі, видимі та невидимі класові індикатори, особливості славнозвісного англійського гумору — усе це та багато іншого про звички англійців, їхні примхи, виверти та дивацтва у ґрунтовній та веселій книжці Кейт Фокс.
Субкультурна течія: диван посеред саду
У правилі «Не для себе сад плекай» є невеличке «але», яке, як завжди, лиш підтверджує правило. Усілякі недобитки хіпі, ньюейджери та інші неформали можуть запросто поставити у садку старий просиджений диван. Вони ще й запросто всядуться на цьому дивані і, кидаючи виклик суспільним нормам, милуватимуться своїм городчиком (а городець, до речі, теж кидає виклик правилам — весь занедбаний і в бур’янах).
Оте сидіння в садку, яке суперечить правилу «Ніколи не сидіти в садку перед хатою», — це явний акт навмисної непокори, адже вони сидять виключно на дивані — не на дерев’яній лавці, не на пластиковому стільці! Це точно не будуть садові меблі, придатні для використання на вулиці. Розлізлий, часто відсирілий і помаленьку догниваючий диван — це акт протесту, який до того ж йде в парі з іншими проявами бунту: усілякими трав’яними чаями, органічними веганськими продуктами, ганджібасом, одягом в стилі ультра-мега-супер еко, постерами на все вікно з написом «Скажи: Ні ГМО»… Варіації на тему можуть бути різними, але ви добре розумієте, що я маю на увазі — типові бунтарські субкультури.
Більш консервативні сусіди можуть поглядати на бунтарів-диваносидів з-під лоба і пхикати собі обурливо, та згідно з традиційними правилами про скигління по-англійськи, обурені підглядальники ніколи не вступають у прямі конфлікти з бунтарями, а просто сиплють пустопорожніми наріканнями одне поперед одним. Зрештою, поки диванні бунтарі притримуються бунтарських правил та не роблять нічого незвичного або геть приголомшливого, як-от вступ до місцевого жіночого чи гольф-клубу, то їх без проблем толерують. Правда, толерують з такою зневажливо-зверхньою поблажливістю, до якої в англійців особливий талант.
Формула саду за домом
Сад за домом — той, яким можна тішитися, — часто доволі неохайний, чи принаймні не є зразком акуратності. Дуже рідко він є тією омріяною кольоровою оазою з троянд, мальв, братчиків, арок, ворітець і ще всякого різного добра, яке виринає в уяві при словах «типовий англійський сад». Мої слова можуть прозвучати як святотатство, та я мушу зазначити, що типовий англійський сад за домом — це взагалі-то простенький прямокутний клаптик трави, один край якого відведений під вимощене «патіо» і шопу, яка не має ані естетичного, ані архітектурного призначення. З другого краю є стежка і ще, либонь, клумба з кущиками та квітками, висадженими без натяку на жодну фантазію.
Ясна річ, що допустимі варіації на тему: стежка може витися навколо клумби з квітами або ж повз прямокутник з травою, а клумби тоді будуть з обох боків попід стінами. Ще там може рости дерево, а то й два. Або ж якісь кущі чи вазони з рослинами. Чи якісь в’юнкі рослини пнутимуться по стінах. Форма клумб може бути як геометричною, так і фантазійною. Однак, суть традиційного англійського садка не виходить за межі шаблону: «Високі стіни, мощений клаптик, клаптик травички, стежка, клумба, шопа». Патерн англійського садка упізнається миттєво, його ні з чим не сплутаєш, і він по-домашньому рідний. Його так часто і так ретельно — лиш з незначними відмінностями — відтворюють при кожній хаті, на кожній вулиці і по всій країні, що він, здається, намертво в’ївся нам у душу[38].
Туристам, мабуть, не вдасться побачити справжній англійський садок за хатою. Це дуже особистий простір, надійно схований за будинком, подалі від вулиці, а від сусідів його приховують високі стіни, паркани та живоплоти. Вони ніколи не світяться у глянцевих альбомах «Англійський сад», і їх ніколи не згадують у туристичних брошурках чи ще якихось виданнях про Англію, що наввипередки пнуться із своїм заяложеним мудрагельством, що буцімто англійці всі як один мають «зелений палець» і в них навіть дріт прийметься! А все тому, що автори цих книжок не завдають собі клопоту заглянути в будинки простих людей, вони не видряпуються на дах чи паркан на задньому дворі стандартного особнячка, щоб роздивитися у бінокль стрункі рядочки нічим не примітних англійських садків. (Якщо ви думали, що до вас лізе грабіжник чи пан Цікавський, то знайте, насправді це була я.) Щоправда, з позиції естетики ті обдурені туристи, англофіли і фанати садівництва, які читають видання на кшталт «Англійського саду», нічого і не втратили.