Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи
- Автор: Адо Пьер
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Новий Акрополь
- ISBN: 978-966-97200-5-4
- Переводчик: Оксана Йосипенко
- Жанр: Философия
Электронная книга - «Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи». Краткое содержание книги:
Книга є рідкісним для нашого часу прикладом синтезу філософського, наукового та мистецького підходів і, у цій якості, буде цікавою широкому інтелектуальному загалу.
…наявність незгоди щодо цих гіпотез не може служити підставою для докорів, адже ми хочемо дізнатися, що можна запропонувати в якості гіпотези для збереження видимостей. Отже нічого дивного, якщо одні будуть намагатися зберегти явища за допомогою одних гіпотез, інші будуть це робити за допомогою інших гіпотез[527].
Та сама концепція була висловлена у XVI ст. лютеранським теологом Озіандером у його пролозі до «De revolutionibus» Коперніка, з приводу геліоцентричної гіпотези останнього:
Зовсім не є необхідним, щоб ці гіпотези були істинними. Тим більше не є необхідним, щоб вони були правдоподібними. Достатньо лише, щоб вони пропонували якийсь розрахунок, який би узгоджувався зі спостереженнями [тобто із явищами]. […] Нехай ніхто не очікує нічого певного від астрономії, від її гіпотез, адже вона не може цього запропонувати[528].
Вочевидь принцип «зберегти феномени» завжди залишатиметься запитаним. Водночас Озіандер, як і кардинал Белларміні, про якого ми вже згадували з приводу Галілея[529], є теологом, який намагається мінімізувати значення тез Коперніка остерігаючись конфлікту із християнською вірою, яка підтримує геоцентризм. Ось чому він залишається вірним античному принципу «зберегти феномени». Водночас, його настанова викликала різке несприйняття не тільки у друзів Коперніка, таких як Тідеман Ґізе[530], а й у Кеплера та Джордано Бруно[531], адже вони вважали гіпотезу Коперника фундаментально істинною. Насправді, у XVII столітті принцип «зберегти феномени» повністю змінює значення. Для Кеплера та Галілея[532] «феномени» не є більше небесними явищами, вони є явищами природи. Відмінність статусу небесних об’єктів та земних тіл зникає. Небесні світила припиняють бути божественними сутностями. Астрономія та фізика об’єднуються. Відтепер йдеться про пояснення фізичних явищ, небесних чи земних, шляхом створення не можливих математичних моделей, що мали б однакову правдоподібність, а математичних моделей, що піддаються емпіричній верифікації і можуть бути підтверджені спостереженням та досвідом. Наука хоче бути точною. Ось чому слово «гіпотеза» відтепер заплямоване підозрою. Кеплер хоче заснувати «астрономію без гіпотез»[533], а Ньютон пише відомі слова:
Я ще не зміг вивести з явищ причину властивостей тяжіння, однак гіпотез я не пропоную, hypotheses non fingo[534].
Ньютон розуміє тут слово «гіпотеза» у сенсі конструкції, що не піддається верифікації: там, де експеримент ще неможливий, потрібно відмовитися від абстрактних спекуляцій. Він схильний до використання слова «теорія» для позначення моделі, яку має верифікувати експеримент.
Цей ідеал експериментальної науки, що піддається верифікації, завжди є ідеалом модерної науки, хоча потужний науковий прогрес змусив науковців скоригувати надто спрощувальний реалізм. Водночас, цей прогрес спостереження та експерименту може невпинно робити сумнівним те, що вважалося здобутком. У цій перспективі істина є лише виправленням помилки чи, інакше кажучи, донькою Часу.
527
Симплікій, Коментар на Трактат про небо Аристотеля / S. 32 Heiberg.
528
Озіандер (= А.Гоземан, 1498—1552), Ad lectorim, de hypothesibus huius operis // Copernic. Des révolutions des orbes célestes / Ed. et tr. A. Koyré. — Paris, 1934. — P. 28—31.
529
Див. вище, параграф 11, c. 176.
530
Див.: Blumenberg H. Die Genesis der Kopernikanischen Welt. — Frankfurt, 1975. — S. 347.
531
Ibid. — S. 350.
532
Mittelstrass J. Die Rettung der Phânomene… — S. 219.
533
Див.: Blumenberg H. Die Genesis der Kopernikanischen Welt… — S. 350, n. 4, де цитуються листи Кеплера до Гейдона, літо 1605 року, та до Фабриція, 10 листопада 1608.
534
Newton І. Philosophiae Naturalis Principia Mathematica, L. III. — Cambridge, 1726. — Scholium generale, p. 530, 12—14 [Ed. A. Koyré, I.B. Cohen, T. II. — Cambridge (Mass.), 1972. — P. 764]. Див. Mittelstrass J. Die Rettung der Phànomene… — S. 262.