Реальна загроза

У кріслі штурмана сидів чоловік років тридцяти п’яти, у чині лейтенанта-командора. Навігатором і оператором занурення були жінки-лейтенанти: перша — висока білявка, не набагато молодша за штурмана, на вигляд справжня валькірія; друга — майже моя ровесниця, може, на два-три роки старша, струнка, симпатична, зеленоока, з гривою яскраво-рудого волосся. Дарма що ютландське суспільство було вельми патріархальне, на космічний флот, як новоутворення, ці порядки не розповсюджувалися. При порівняно невеликому населенні планети було б справжньою дурістю ігнорувати дві його третини за статевою ознакою. До того ж, давно вважалося встановленим фактом, що жінок легше навчити на пілотів, хоча з командирськими обов’язками краще дають раду чоловіки.

Крім трьох пілотів і капітана Ольсена, у рубці були присутні також старший помічник, командор Сміт, та офіцер зв’язку в чині лейтенанта, а замість звичної на пасажирських судах і в Астроекспедиції бортпровідниці — черговий боцман, який здебільшого виконував обов’язки стюарда, а ще був своєрідним глашатаєм — за давньою (і, як на мене, безглуздою) традицією, він сповіщав вахтових про появу на містку капітана корабля й адміралів.

— А от і ви, колего, — сказав Ольсен. — Якраз вчасно. Незабаром наша черга.

Через динаміки зовнішнього зв’язку я почув, як командир дивізіону, до складу якого входила наша бригада, контр-адмірал Сантьяго, що взяв над нами безпосереднє командування на час виконання цього важливого завдання, дав добро на занурення корвета „Рігмал“ і оголосив п’ятихвилинну готовність для „Оріона“.

— Ну, починаймо, — промовив Ольсен влаштовуючись у капітанському кріслі. — Остаточна перевірка бортових систем.

Рівно через п’ять хвилин знову озвався адмірал Сантьяго:

— Флагман викликає „Оріона“.

— „Оріон“ на зв’язку, флагмане, — відповів капітан Ольсен.

— Дозволяю занурення.

— Є, сер!

— Флагман зв’язок завершив. Щосливого плавання, „Оріоне“.

— Дякую, флагмане. „Оріон“ зв’язок завершив. — Звичним жестом Ольсен ляснув долонею по поручню крісла. — Пілот Купер — запустити рушій у холостому режимі. Пілот Прайс — розпочати занурення.

— Рушій запущено, — доповів штурман.

— Починаю занурення, — повідомила оператор.

Далі все пішло як звичайно. Емітери розігріли довколишній вакуум до десяти в шістнадцятому ступені градусів, і корабель пірнув у апертуру. Навіть тут відчутно штормило, але для корвета з його трьома парами емітерів це була справжня дрібниця. Рудоволоса дівчина за пультом занурення діяла вміло, професійно й безпомилково. Вона рівно провела „Оріон“ через усю апертуру до верхніх шарів інсайду.