К7
- Автор: Тис Юрій
- Серия: Бібліотека видавництва «Гомін України» #25
- Год: 1964
- Язык: украинский
- Год: Гомін України
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «К7». Краткое содержание книги:
— На мене модерна музика робить велике враження! — сказала.
— Бо ми є дітьми нашої епохи. Але наші бабуні? Не тільки не розуміють цього, але й слухати не хочуть.
Ми послухали ще другої дії і вийшли на прохід.
— А ти не тужиш за своєю дівчиною?
— Якою дівчиною? — ніби здивовано відповів я.
— Не вдавай! Цією, з літака!
— О, — відповів я недбало. — По-перше, вона не моя дівчина, а по-друге, не знаю, чи вона взагалі дівчина.
На цьому розмова на цю несподівану тему закінчилася, але впродовж решти з дарованих 24 годин я втратив настрій. Я усвідомив собі, що, засинаючи, часто думав про цю дівчину. А тепер почав справді тужити за нею. Якби не Гаська, я й досі, може, не знав би, чого мені бракує.
Після 24 годин я зголосився у дядька.
— Сьогодні починаємо другу серію наступу ракетами. Знищимо базу біля міста 273 і саме місто. Крім цього, заатакуємо підземні сховки атомових бомб, якщо таке вирішимо.
— Де вони?
— Ми відкрили їх нашими розвідчими ракетами. Кожна атомова бомба висилає поза відомими променями ще й ультраядерні, дуже тверді промені, які переходять грубі шари металу і землі. Їх можна знайти за допомогою К7. Це ще один з моїх винаходів. Коли ти відпочивав, ми, власне, відкрили три підземні магазини бомб. Вони розміщені в пустелях радянської Азії, але не це важне. Справа в тому, що вибух цих бомб може спричинити затруєння атмосфери на довгі роки і втрати в населенні Землі. Отож я думаю, що москалі не вжиють цих бомб, бо що будуть бомбити? Капіталістичні країни? Дуже можливо, що їх не вжиють взагалі, а щоб так було, треба нам якнайскоріше викінчити їхні керівні бази. Поки що знаємо тільки одну. Яка ваша думка?
Ми признали дядькові слушність.
— Якщо так, то обстріляємо базу 273.
За хвилину кількадесят ракет помчало в напрямі цього міста. Ми бачили на екрані потужні вибухи в місті, а опісля на полі, під яким була централь Московської імперії. Густі дими закрили вид.
— А тепер до радіо!
Ми мали три апарати, якими можна було викрити і найслабші пересилання. Наставили їх на відому нам хвилю і напрям, але даремно трудилися. У просторі панувала повна мовчанка.
— Я вишлю обсерваційні ракети. Провіримо, що діється на місці вибухів, — заговорив Семен.
А дядько сказав:
— А я йду до своєї роботи.
— Якої? — здивувалася Гаська. — К7 маємо по достатком, і ракет стільки, що вони нам залишаться.
Дядько засміявся:
— Ви думаєте, що на цьому кінець? Це нагадує мені наших селян, коли робили бунти. Розбили ворога, сіли й не знали, що далі. Ні, ми мусимо довести діло до кінця. Ви слухайте тепер, чи не обізвуться якісь радянські станції, але головну увагу присвятіть звідомленням західних держав.
Семен узявся вислухувати радянські радіовисильні, а я з Гаською — комунікати Заходу. Усе схоплював магнетопис і записував зараз же на папері.
Ми чули музику й торговельні реклами, певне, ще не прийшов час на звідомлення.
— А як у тебе? — гукнув я до Семена, що сидів у другій кімнаті.
— Тишина! — відповів.
— А в Україні?
— Те саме! Усі радіовисильні Радянського Союзу залежать від Москви і з цієї централі розподіляють висилання на інші міста. Коли московська радіовисильня мовчить, усі інші не мають матеріалу, а локальні вістки бояться без наказу висилати. Ось чому така мовчанка!
Врешті, ми зловили комунікати. Ми просиділи так кілька годин. Спочатку чули короткі звідомлення про події в Індіях, про Африку й південний полюс. Врешті перша вістка, яка нас зацікавила.
«Урядові кола затривожені труднощами, в яких опинився Радянськ ий Союз. На пресовій конференції в Об’єднаних Націях секретар цієї установи відмовився відповісти на запит, що саме трапилося в М осковській імперії. Уряди Заходу зберігають ці події в таємниці, щоб не поширювати зайвих вісток, проте студіюють у безперервних нарадах складне міжнародне положення. Дальші комунікати подамо за хвилину».
Тепер ми всі згуртувалися біля радіо. Знову заграла музика, яку незабаром перебив голос коментатора подій:
«Труднощі, які переживає Радянськ ий Союз, зберігаються поки що в таємниці. Наради з останньої хвилини не дали ще висліду щодо становища Заходу до цих подій».
Після цього коментатор у довшій передачі з’ясував статті визначних політичних газет та журналів. З натяків виходило, що заіснувала можливість розвалу Московської імперії. Коментатор не подав причин такої можливости й зупинився тільки на міркуваннях преси. Більшість авторів висловлювала свої турботи з приводу захитаної політичної і господарської рівноваги у світі.