Українське письменство
- Автор: Зеров Микола
- Год: 2002
- Язык: украинский
- Год: Основи
- ISBN: 966-500-019-5
- Жанр: Критика
Электронная книга - «Українське письменство». Краткое содержание книги:
Пишіть, шановний Борисе Дмитровичу — оскільки подобається Вам перспектива навчати російської мови графенят і чи можете Ви прийняти пропозицію. Пишіть поки що «взагалі», не одмовляючись од уроків, коли маєте їх у Ромнах, бо, як мені казано, графовій пропозиції вже не день і два, а цілий тиждень, і, може, він вже підшукав собі вчителя десь на стороні — завтра про це наведуть справки.
Прокопович — людина, настроєна дуже націоналістично — і хоче, щоб навчав графа неодмінно «українець».
Докладну одповідь на Ваші листи пришлю згодом, як набереться досить матеріалу. Завтра їду в наукове товариство слухати реферати про Лесю Українку — читатиме Стешенко, Старицька-Черняхівська («по дружбі» терзатиме Л. У., якої, певно, не розуміє) і Ніковський (Василько). Враження потім.
Маю два літературні наміри: 1) написать з приводу нового збірника поезій Вороного реферата «Чужеядіє в українській поезії», 2) прослідити вплив Чехова на стиль Коцюбинського. Але, що і як я писатиму, це ще не відомо і мені самому…
А тепер прощавайте! Живіте і процвітайте, і лікуйте роменською тишею пошарпані п’ятилітнім перебуванням в Києві нерви. Відповідайте!
Ввесь Ваш
Микола Зеров
Київ, 5 жовтня 1913 р.
Був оце на засіданні, присвяченому пам’яті Лесі Українки. Говорила Старицька, так, як погані літературні дами говорять. Проте дала багато цікавих фактів. Наприклад, хоча б те, що «Лісова пісня» писалася вся при підвищеній температурі, по ночах. Багато цікавих рисочок в оповіданні її про особисту вдачу Лесі Українки. Стешенко говорив посилувато. Ніковський гарно, але місцями занадто мудро і вчено.
Мушу познайомити Вас з одним моїм літературним планом. Я готую знов «облічітельного» реферата про «Чужоядність в українській поезії». Чужоядністю я зву те, не раз, певно, і Вами спостережене явище, коли поети українські беруть чужий мотив або чужий метр — і чужий твір видають за свій. Найбільше в цьому винні Старицький (ввесь його літературний доробок — плагіат з горожанської поезії сімдесятих років), Грабовський, Чернявський, Вороний.
…Вороний вибирає ритм якого-небудь банального вірша з «Чтеца-декламатора», пише майже пародію на нього — краде його розмір і заробляє на чужому розмірі. Чужоядність Чернявського в тому, що він, як почав із семінарії писати під Пушкіна, так і «поднесь» пише його віршем, не виробивши свого, — живе з чужого стилю, бо через свою невиразність і податливість не може створити свого…
Вірш [Самійленка] важкий, рубаний, солдатський. Прозаїчні конструкції…
Петро Карманський — поет смутку, в редакції «Діла» з нього сміялись: поете, одважте нам два кіло смутку! Нещодавно — років два — одружився і… нічого не пише.
…В «Зорях» [Чернявського] можна знайти десяток віршів гарних, хоч розтягнутих («Я йшов ланами рідних нив» тощо). Поробивши скорочення, їх можна буде сміло помістити (в антології. — О. Д.) — хоча б за гарну поетичну мову. «Пісні кохання» — дрань страшенна. Русицизми, семінарщина і т. п. смертні гріхи. Кращий вірш «Глибокий плуг пройшов полями моєї тихої душі» — його знайдете у «Віку» — вражає плутаністю образів. А це ж кращий вірш! Решта далеко гірша.
Тепер кілька слів з приводу Вашого листа. Поезія для Вас — це поняття мало не синонімічне з лірикою. Принаймні воно мало не все покривається поняттям лірики. А я б побоявся висловлюватись так рішуче.
До Павла Федоренка{206}
Златополь Киев. губ.
25. IV. 1915
Многоуважаемый Павел Константинович,
с самого начала спешу оговориться: письмо мое ни в коем случае не принадлежит к тем, на которые надобно отвечать. Я знаю, что Вы в данное время со всею свирепостью, какая в Вас только имеется, преданы жестоким историческим изучениям, — и мне, право, будет очень неловко, если я увижу, что отнял у Вас хотя бы полчаса Вашего такого драгоценного теперь времени.
Пишу же я Вам вот зачем. Для меня нет никакого сомнения в том, что все Ваши экзамены Вы выдержите самым блистательным образом. Во-первых, у Вас замечательная эрудиция, во-вторых — ученые труды, а в третьих, Вы не курсистка, и следовательно, если Вас спросят о политическом устройстве Германии перед Реформацией, Вы не станете говорить о ее экономическом быте. При таких выгодных условиях Ваш триумф и «в. удовлетворительно» в дипломе обеспечены. Обеспечено и признание за Вами права на дальнейшую ученую деятельность при университете.