Гордівниця Злата
- Автор: Крюкова Тамара Шамильевна
- Серия: Злата(Крюкова) #1
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: Ранок
- ISBN: 966-08-0362-1
- Жанр: Сказки народов мира
Электронная книга - «Гордівниця Злата». Краткое содержание книги:
Златі доведеться поневірятися з мандрівними артистами, пройти через підземелля гномів та їх магічну печеру, забути минуле й світ людей — аби знову знайти свого коханого й стати прекрасною та усім милою королевою. Усім — крім непокірної Чорної герцогині.
Чи зможе юна красуня захистити себе та своїх близьких від чорних чарів? Адже для цього їй доведеться осягнути таємниці Всесвіту та зуміти змінити себе…
Герцогиня тріумфувала. Хто б міг подумати, що вона зможе керувати темними силами! Сівши на трон, вона покаже, що таке могутня правителька.
Раптом у квадраті місячного світла з’явився згусток пітьми. Він почав зростати й за мить перетворився на худорляву стару. Вона щось шепнула, клацнула пальцями, і свічки спалахнули знову, а тіні знехотя відступили.
— Що сумуєш, красунечко? Не знаєш, як принца приворожити? Ох і важке це завдання, — почала було Віщунка, але Агнеса перервала її.
— Я хочу стати королевою.
— Ну, це вже легше. Виходь заміж за короля, — порадила Віщунка.
— Він же старий! — скрикнула герцогиня і, подумавши, додала:
— До того ж він навряд чи погодиться одружуватися, поки принц оплакує свою бакалійницю.
— Значить, треба принца від нареченої відвернути, — сказала стара.
Уп’явшись пальцями в підлокітник кушетки, герцогиня нахилилася вперед і наказово промовила:
— Зроби це, і я щедро нагороджу тебе!
— Та мені нагород не треба. Я страх яка безкорислива. Труджуся з чистого догоджання, — хитро примружилася нічна гостя і швидко зашепотіла: — Ось що я тобі скажу. Нічною порою запроси принца до себе на дзеркалі ворожити, пообіцяй, що наречену побачить, та попроси принести червону троянду…
Поки Віщунка давала наставляння, в очах її спалахнув хижий вогник, як у звіра, який напав на слід і передчуває поживу. Герцогиня, затамувавши подих, слухала, щоб усе запам’ятати й нічого не переплутати. Закінчивши пояснення, стара витягла зі складок спідниці химерно закручену перламутрову морську черепашку й вручила її Агнесі.
— Якщо зробиш усе, що велено, принц побачить, як його наречена з заморськими шейхами розважається. Отут ти й спіймай у черепашку ті слова, які він першими вимовить. А я за мушлею не забарюся прийти, — відьма задоволено потерла руки й щезла.
Тієї ж ночі герцогиня написала принцу листа.
«Ваша Високосте!
Через сварку з Вашою нареченою я не можу позбутися думки, що винна. Повірте, у мене теж є серце, і мене глибоко вразило те, що сталося. Останнім часом усі мої помисли тільки про те, щоб допомогти вам. Не буду відкривати звідки, але мені стало достеменно відомо, що Ваша наречена жива й перебуває у доброму здоров’ї. Якщо хочете побачити її, то, як стемніє, приходьте до мене й не забудьте принести червону троянду — символ кохання.
Ваш вірний друг,