Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі
- Автор: Левитт Стивен Дэвид, Дабнер Стивен Дж
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7279-44-
- Переводчик: Владимир К. Горбатько
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі». Краткое содержание книги:
Що небезпечніше: вогнепальна зброя чи басейн? Що спільного між Ку-клукс-кланом і ріелторами? Що робить батьків ідеальними? Відповіді на ці та інші несподівані запитання дають у своїй книжці «Фрікономіка» американський економіст Стівен Левітт і журналіст Стівен Дабнер. Проте це не просто захопливі й оригінальні пояснення. Це серйозний економічний аналіз із масштабними статистичними даними, які автори збирали протягом багатьох років. «Фрікономіка» дає змогу поглянути на звичні речі під іншим кутом зору, а також зрозуміти, що ми часто плутаємо причину й наслідок і стаємо на ті позиції, які є для нас зручними, а не об’єктивними.
Протягом першого року після постанови у справі «Роу проти Вейда» близько 750 000 жінок зробили аборти у Сполучених Штатах (що становило 1 аборт на 4 вагітності). Станом на 1980 рік кількість абортів сягнула 1,6 мільйона (1 аборт на 2,25 вагітності), і невдовзі цей показник стабілізувався. У країні з населенням 225 мільйонів осіб 1,6 мільйона абортів на рік — один на кожні 140 американців — може здатися не такою вже й тривожною цифрою. Протягом першого року після смерті Чаушеску, коли аборти в Румунії були знову легалізовані, їхня частка склала один на кожні двадцять два румуни. Та все ж щороку 1,6 мільйона вагітних жінок відмовлялися народжувати дітей.
До постанови Верховного суду у справі «Роу проти Вейда» безпечний нелегальний аборт могли дозволити собі переважно доньки представників середнього класу та його верхнього прошарку. А тепер, замість незаконної процедури, вартість якої могла сягнути 500 доларів, кожна жінка отримала змогу без проблем зробити аборт, який часто коштував менше ста доларів.
Якого ж типу жінки були найбільш схильні скористатися цією постановою? Дуже часто це були неодружені жінки, неповнолітні або бідні, а часто всі ці три показники поєднувалися в одній особі. Яке майбутнє могло чекати на дітей таких жінок? Одне дослідження продемонструвало, що типова ненароджена дитина в перші роки після легалізації абортів мала на 50 % більше шансів, ніж середньостатистична, жити у злиднях; вона мала б також на 60 % більше шансів зростати в неповній сім’ї92. Ці два чинники — злиденне дитинство та виховання лише одним із батьків — серед найпотужніших передумов того, що на дитину чекає кримінальне майбутнє93. Зростання в неповній сім’ї посилює схильність дитини до скоєння злочинів приблизно вдвічі. Те саме стосується й дитини, яка виховується малолітньою матір’ю94. Ще одне дослідження продемонструвало, що низький рівень освіти матері також є потужним чинником, що призводить до протиправної діяльності її дитини95.
Інакше кажучи, причини, які змушували мільйони американок робити аборти, мабуть, були також передумовами того, що ці діти, якби вони народилися, жили б нещасливим, а може, і злочинним життям.
Зрозуміло, що легалізація абортів у Сполучених Штатах мала тисячі різноманітних наслідків. Сильно зменшилася кількість дітовбивств96. Різко зменшилася кількість вимушених шлюбів, а також кількість дітей, яких віддавали до дитбудинків (що стало причиною буму усиновлення малюків з інших країн). Кількість запліднень зросла майже на 30 %, хоча кількість народжень фактично знизилася на 6 %, і це свідчило про те, що жінки використовували аборт як засіб контролю народжуваності, жорстокий і радикальний різновид «страхування».
Проте найбільш значним наслідком легалізації абортів, який проявився лише через багато років, став її вплив на рівень злочинності. На початку 1990-х, щойно перше покоління дітей, народжених після відомої постанови Верховного суду, досягло юнацького віку, тобто періоду, коли люди починають проявляти нахил до протиправної діяльності, рівень злочинності почав падати. Звичайно, цій когорті дітей бракувало тих ненароджених однолітків, які мали найвищі шанси поповнити лави криміналітету. А рівень злочинності й далі падав навіть після того, як ціле покоління досягло повноліття — за винятком тих дітей, чиї матері не захотіли, щоби вони з’явилися на світ. Легалізація абортів зменшила кількість небажаних дітей; небажані діти поповнюють лави злочинців; отже, легалізація абортів сприяла зменшенню рівня злочинності.
Ця гіпотеза неодмінно породить розмаїття реакцій — від неприйняття до відрази, а також розмаїття заперечень — від банально-нудних до моралізаторських. Найбільш часто вживаним запереченням буде пряме й безпосереднє: а чи правильна ця гіпотеза? Можливо, між абортами та злочинністю існує якийсь зв’язок, але не причинно-наслідковий.
Мабуть, так зручніше — вірити написаному в газетах, що різке падіння рівня злочинності відбулося завдяки визначній діяльності правоохоронних структур, розумним законам про контроль зброї та зміцненню економіки. Протягом своєї еволюції людство завжди прагнуло пов’язати причинно-наслідковим зв’язком речі, які можна помацати або відчути, а не якісь далекі чи важкі для розуміння явища. Особливо ми віримо в безпосередній причинно-наслідковий зв’язок: змія кусає вашого приятеля, приятель кричить від болю і помирає. Ви робите висновок, що він, напевно, помер від укусу змії. Здебільшого такі прив’язки бувають правильними. Та коли йдеться про причину й наслідок, то таке прямолінійне мислення часто може загнати вас у пастку. Тепер, думаючи про представників стародавніх культур, які вірили в хибні причинно-наслідкові зв’язки, ми саркастично посміхаємося: наприклад, воїни вірили, що здобули перемогу саме завдяки тому, що перед битвою зґвалтували цнотливу дівчину. Але ми також віримо хибним причинно-наслідковим зв’язкам, зазвичай під впливом експерта, який виголошує істину, що містить у собі його егоїстичний інтерес.