Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі
- Автор: Левитт Стивен Дэвид, Дабнер Стивен Дж
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7279-44-
- Переводчик: Владимир К. Горбатько
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі». Краткое содержание книги:
Що небезпечніше: вогнепальна зброя чи басейн? Що спільного між Ку-клукс-кланом і ріелторами? Що робить батьків ідеальними? Відповіді на ці та інші несподівані запитання дають у своїй книжці «Фрікономіка» американський економіст Стівен Левітт і журналіст Стівен Дабнер. Проте це не просто захопливі й оригінальні пояснення. Це серйозний економічний аналіз із масштабними статистичними даними, які автори збирали протягом багатьох років. «Фрікономіка» дає змогу поглянути на звичні речі під іншим кутом зору, а також зрозуміти, що ми часто плутаємо причину й наслідок і стаємо на ті позиції, які є для нас зручними, а не об’єктивними.
Утім відбулася ще одна непередбачена демографічна зміна, яка назрівала протягом довгого часу і яка стала причиною обвалу криміналу в 1990-х.
Згадаймо на мить Румунію 1966 року. Раптом, без попередження Чаушеску оголосив аборти незаконними. Діти, народжені після запровадження цієї заборони, мали значно більше шансів вирости бандитами, аніж діти, які народилися раніше89. Чому так сталося? Дослідження, здійснені з 1930-х по 1960-ті роки в країнах Східної Європи та Скандинавії, свідчать про аналогічну тенденцію90. У більшості досліджених випадків аборт не потрапив під цілковиту й повну заборону, але для того щоб зробити його, жінці доводилося отримувати дозвіл суду. Дослідження засвідчили також, що жінка, яка не отримала такого дозволу, часто відчувала до своєї дитини відразу і тому не могла забезпечити їй комфортних умов життя. Дослідники встановили також, що навіть у заможних, молодих, освічених і здорових матерів такі діти все одно виявляли більшу схильність до злочинної діяльності.
На відміну від Європи, у Сполучених Штатах ситуація з абортами склалася інакше. На початку існування цієї держави дозволялося робити аборт до того, як мати відчує перше ворушіння плоду, що зазвичай відбувається в період між шістнадцятим і вісімнадцятим тижнями вагітності. У 1828 році Нью-Йорк став першим штатом, де обмежили аборти, а на 1900 рік їх заборонили по всій країні. Аборт у двадцятому столітті часто був процедурою небезпечною та зазвичай дорогою. Тому незаможні жінки рідше могли дозволити її собі. Вони також мали обмежений доступ до контрацептивів. Отже, вони народжували значно більше дітей.
Наприкінці 1960-х років у кількох штатах дозволили аборт в екстрених ситуаціях, як-от зґвалтування, інцест або загроза життю матері. На 1970 рік п’ять штатів зробили аборти абсолютно законними й широкодоступними: Нью-Йорк, Каліфорнія, Вашингтон, Аляска та Гаваї. Від 22 січня 1973 року аборти були несподівано узаконені по всій країні завдяки постанові Верховного суду США у справі «Роу проти Вейда». Думка більшості верховних суддів, яку сформулював їхній представник Гаррі Блекмун, стосувалася негараздів, які чекали на потенційну матір:
«Шкода, яку держава може заподіяти вагітній жінці, позбавивши її права на такий вибір, є очевидною… Незапланована вагітність може скинути матір у жебрацтво й злиденне майбутнє. Психологічна шкода буде майже неминучою. Догляд за дитиною може негативно позначитися на розумовому й фізичному здоров’ї матері. Слід також зважати на страждання, яких зазнають усі ті, кого це стосуватиметься внаслідок появи небажаної дитини, а також на проблему появи ще однієї дитини в родині, яка буде вже не в змозі — психологічно та в інших аспетах — виховувати її»91.
Верховний суд Сполучених Штатів озвучив те, про що матері Румунії й Скандинавії (та й інших країн) знали вже давно: якщо жінка не хоче народжувати дитину, то вона зазвичай має для цього вагомі підстави. Вона може бути незаміжньою чи нещасливою у своєму шлюбі. Вона може вважати себе надто бідною, щоби дозволити собі виховувати дитину. Вона може вважати, що її життя є надто нестабільним чи нещасливим, або ж знати, що алкоголізм чи вживання наркотиків справить негативний вплив на здоров’я майбутньої дитини. Вона може бути переконана в тому, що є надто молодою, чи що їй потрібно отримати кращу освіту. Вона може дуже хотіти мати дитину, але нехай це станеться не тепер, а через кілька років. Існують сотні причин, через які жінка може відчувати, що не матиме змоги забезпечити такі умови, які сприятимуть вихованню здорової й розвиненої дитини.