Маха гола

— Але навряд чи так буде, Пепе! Боюся, дівчина обере другого. Зрештою, вона жінка! А жінки цінують тільки те, що впадає в очі: елегантність, молодецтво, юність.

І в словах маестро прозвучав сум, так ніби він говорив про одне, а думав зовсім про інше.

Потім Реновалес завів мову про чесноти Лопеса де Соси, неначе той уже належав до його родини.

— Добрий хлопчина, правда, Пепе?.. Як на нас, Щоправда, трохи дуркуватий. Неможливо слухати його більше десятьох хвилин, не позіхаючи... Чудовий хлопець... але не нашої закваски.

Майже із зневагою Реновалес заговорив про сучасну молодь — хлопців дужих, наділених могутнім здоров’ям і незайманим, мабуть, без жодної борозенки, мозком; вони вриваються нині в життя з великим галасом, повсюди ними аж кишить. Що за люди! Захоплюються гімнастикою, фехтуванням, ганяють величезного м’яча, гасають на конях, влаштовують шалені автомобільні перегони; від короля до нащадка найнікчемнішого міщанського роду — усі кидаються сторчголов у цей вир дитячих розваг, наче покликання людини лише в тім, щоб накачувати собі м’язи, обливатися потом або пильно стежити за тією чи іншою грою. Мозок робиться млявим, а діяльність зосереджується в кінцівках тіла. Ці нові люди дужі, але розум у них анітрохи не розораний, окутаний туманом дитячої наївності. Таке враження, що все життя воші будуть чотирнадцятирічними; їм не треба йти далі, їм досить тієї втіхи, яку дає рух і гра м’язів. Багато з цих хлоп’яг залишаються дівичами або майже дівичами до того віку, в якому за давніх часів чоловік уже пересичувався коханням і байдужів до плотських радощів. Уся їхня увага спрямована на те, щоб бігти невідь-куди й невідь по що, їм нема коли спішитися й подумати про жінку. Кохання відступило перед могутнім натиском спорту. Юнаки живуть окремо, лише в чоловічому товаристві, атлетичні розваги дають їм досить втіхи, і вони нітрохи не цікавляться іншими радощами життя. Це великі діти з дужими руками; такий не побоїться вийти проти бика, але злякається, побачивши, що до нього підходить жінка. Вся їхня життєва снага витрачається на силові вправи. Так ніби розум цілком перейшов у руки, а череп залишився порожнісінький. Куди прямує сучасна молодь?.. Можливо, ми є свідками того, як утворюється нове людство, — здоровіше, сильніше, — людство, що не знатиме ні кохання, ні кипіння пристрастей, не знатиме іншої близькості, крім тієї, що спричинена сліпим інстинктом розмноження. А може, навіть це схиляння перед силою, це життя, коли чоловіки постійно перебувають у товаристві чоловіків, роздягаючись то для тих, то для інших атлетичних розваг, милуючись буграми м’язів та іншими окрасами здорового чоловічого тіла, розвинеться в огидне збочення, і все те, що ми нині бачимо, сприятиме відродженню античних звичаїв, коли атлети зневажали жінку і водночас принижували себе, наслідуючи її пасивність.