Третя світова: Битва за Україну
- Автор: Фельштинский Юрий Георгиевич, Станчев Михаил
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- Жанр: Историческая проза
Электронная книга - «Третя світова: Битва за Україну». Краткое содержание книги:
Парламентська більшість не підтримала кандидатуру Єханурова на посаду прем’єр-міністра у вересні 2005 року. Під час голосування Єханурову не вистачило всього трьох голосів. Через це президент мусив шукати підтримки у Януковича та Партії регіонів. Йому обіцяли підтримку Єханурова лише в обмін на чергові поступки. Фракцію регіоналів запевнили, що вона переможе на чергових парламентських виборах 2006 року. Комуністи та об’єднані соціал-демократи Віктора Медведчука, що також отримали дозу обіцянок в обмін на підтримку Єханурова, при повторному голосуванні за кандидатуру прем’єр-міністра утримались. У результаті Єхануров пройшов, однак був зв’язаний низкою зобов’язань, взятих на себе як особисто, так і делегованих йому президентом.
За прем'єрства Єханурова (з вересня 2005-го по серпень 2006 року) розгорівся «газовий» конфлікт між Україною та Росією, викликаний прагненням російського монополіста «Газпром» привести ціни за постачання газу в колишні республіки СРСР у відповідність з міжнародними ринковими цінами. Після розпаду Радянського Союзу проблема взаємовідносин у сфері газових контрактів з господарської поступово перетворювалася на політичну. Росія стала використовувати газ для тиску на колишні радянські республіки, що повністю залежали від постачання російських енергоносіїв.
Спочатку середня ціна на російський газ становила 50 доларів за 1000 кубометрів. Поступово, у перебігу двосторонніх перемовин з кожною з країн СНД, Росія стала збільшувати ціну до 100–115 доларів. Для Білорусі як члена Союзної держави ціна залишилась незмінною, а для прибалтійських та кавказьких країн ціни підвищували в залежності від стану двосторонніх відносин. Що гіршими були відносини з Росією, то вищою ставала ціна енергоносіїв.
Не уникла цієї долі й Україна. Вже у березні 2005 року, ще за урядування Тимошенко, «Нафтогаз України» запропонував «Газпрому» відмовитись від бартерних схем та перейти до оплати грошима, одночасно переглянувши й ціну за транзит російського газу через газотранспортну систему України, довівши її до рівня 1,75-2 долара за 1000 кубометрів за 100 км шляху. Раніше «Газпром» платив 1,09 долара. До літа обидві сторони відпрацьовували різні варіанти угод. Зрештою «Газпром» наполіг на ціні в 160 доларів за тисячу кубометрів при підвищенні тарифу за транзит до 1,60 долара. Тоді ж, Словаччина, Чехія та Німеччина брали з «Газпрому» за транзит від 3 до 5 євро за 1000 кубометрів на 100 км. Українська сторона очевидно програвала в ціні й тому відкинула російську пропозицію. До кінця 2005 року сторони не змогли вирішити проблему, що назріла.
Відмова України підписати договір потягнула за собою скасування візиту російського прем'єра до Києва. Росія в односторонньому порядку підняла ціну на газ до 230 доларів. Це був відвертий шантаж. Українська делегація буквально напередодні Нового, 2006 року, перервала переговори в Москві та повернулася до Києва. Тим часом почалася холодна пора року. Російська сторона розгорнула антиукраїнську пропаганду, намагаючись перекласти на Україну провину за збій постачання газу до Європи. Численні європейські країни, що були стурбовані ситуацією, закликали сторони негайно домовитися на взаємовигідній основі. Зрештою, через відсутність договору про постачання газу, «Газпром» з 1 січня повністю припинив його постачання до України.
Напередодні, 31 грудня 2005 року, президент Путін, виступаючи в Раді безпеки Російської Федерації, заявив, що «Україна — це не абстрактне керівництво в Україні. Україна — це не нафтогазові барони, які в будь-якому разі завжди забезпечать свої інтереси (чи корпоративні, чи особисті). Україна — це насамперед братський нам український народ. І ми повинні подумати про всю сукупність відносин Росії та України: тому доручаю уряду Російської Федерації та Акціонерному товариству «Газпром» забезпечити у першому кварталі 2006 року поставки газу в Україну за умовами й цінами 2005 року за умови підписання українськими партнерами до кінця поточного дня контракту, запропонованого «Газпромом», з переходом на ринкові ціни з другого кварталу 2006 року. У разі відсутності чіткої відповіді вважатимемо, що нашу пропозицію відхилили».