Третя світова: Битва за Україну
- Автор: Фельштинский Юрий Георгиевич, Станчев Михаил
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- Жанр: Историческая проза
Электронная книга - «Третя світова: Битва за Україну». Краткое содержание книги:
В результаті скандалу Ющенко того ж 8 вересня 2005 відправив уряд Тимошенко у відставку. Наступного дня провідні ЗМІ світу присвятили цій події перші шпальти. Американська The New York Times зокрема писала:
«Помаранчева революція закінчується, принаймні її перший акт. Президент України Віктор Ющенко після суперечок, що впродовж багатьох місяців ставали все більш непристойними, звільнив свого харизматичного прем'єр-міністра та призначив замість неї тимчасового опікуна.
Звільнена прем'єр-міністр Юлія Тимошенко не зробила жодних заяв — поки що. Але вона обов'язково що-небудь скаже. Її запальні промови — один з важливих факторів у народному повстанні, яке минулої осені привело до влади пана Ющенка. Вона, поза сумнівом, поверне цю свою зброю проти президента та його нового уряду, особливо з урахуванням того, що на березень наступного року заплановані вибори до українського парламенту.
Все це є серйозним ударом по надіях та очікуваннях, пов'язаних з майбутнім України, а також з реформаційними процесами в Білорусі та інших колишніх радянських республіках.
Можливо, ці очікування завжди були нереальними. Люди, які об'єдналися у своєму прагненні повалити уряд, як це зробили українці своїми численними демонстраціями, не обов'язково одностайні щодо того, яким має бути наступний уряд. А союз між паном Ющенком, в минулому прем'єр-міністра та головного банкіра країни, й пані Тимошенко, яка заробила статки в газовому бізнесі, завжди був хистким.
Пан Ющенко та пані Тимошенко, у змаганні за контроль над прибутковими галузями економіки, через стосунки з Росією й невдалі спроби впоратись із високими цінами на енергоносії, безцільно розтратили кінетичну енергію, яку виробили люди на вулицях Києва. Склалося враження, що уряд не мав конкретної мети.
Звільнивши уряд, пан Ющенко заявив, що його єдиною метою є забезпечення стабільності. Але українські демонстранти хотіли змін. Якщо пан Ющенко сподівається врятувати хоч щось з їх тогочасного настрою, йому потрібно переконати свою країну та дуже насторожений Захід, що він не лише вірить у демократію, вільний ринок і верховенство закону, але й спроможний вести Україну цим шляхом».
20 вересня 2005 року генеральний прокурор Святослав Піскун заявив, що генпрокуратура не знайшла доказів причетності Порошенка, Мартиненка і Третьякова до корупції. Ющенко відправив уряд у відставку даремно. Втім, 10 жовтня та ж українська генпрокуратура повідомила, що порушила кримінальну справу проти Порошенка за підозрою в протидії щодо роботи двох фірм, що зводили в Києві будівлю на вулиці Грушевського, 9А. Обвинувачення пред’явили за ст. 205, частина 3, КК України, що передбачає позбавлення волі терміном від 5 до 10 років. Справа з місця не зрушила. Однак в Україні, яку поглинула чергова економічна криза, громадська думка змінилась не на користь Ющенка. На парламентських виборах у березні 2006 року Блок Юлії Тимошенко уперше обійшов «Нашу Україну» Ющенка: опозиційний БЮТ отримав 129 депутатських місць, а президентська «Наша Україна» — всього 81. Нагадаємо, що на попередніх парламентських виборах 2002 року від БЮТ обрали 22 депутатів, а від «Нашої України» — 112.
Уряд Юрія Єханурова та газовий конфлікт з Росією
Після відставки уряду Тимошенко Ющенко запропонував очолити уряд своєму близькому другові, на той час губернатору Дніпропетровської області, Юрію Єханурову, досвідченому господарнику та політику. Після закінчення Київського інституту народного господарства у 1973 році Єхануров працював на керівних посадах у будівельній індустрії. В незалежній Україні він був головою Фонду держмайна та міністром економіки в уряді Пустовойтенка. Ставши депутатом, він зайняв посаду заступника голови Комітету економічної політики парламенту, а згодом, в адміністрації президента Кучми, відповідав за взаємозв’язок з регіонами та проведення адміністративної реформи. В уряді Ющенка (за президентства Кучми) Єхануров обіймав посаду першого віце-прем’єра, а після парламентських виборів 2002 року знову став депутатом та очолив Комітет з питань промислової політики та підприємництва. З квітня 2005 року він був губернатором Дніпропетровської області.