ТАРС уповноважений заявити…
- Автор: Семенов Юлиан Семенович
- Серия: Славін #1
- Год: 1983
- Язык: украинский
- Год: "Молодь"
- Переводчик: Надія Орлова
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «ТАРС уповноважений заявити…». Краткое содержание книги:
— А чому саме «Кук і сини», Гнате Васильовичу? — перечитавши висновок Абрамова ще раз, спитав полковник Коновалов. — Помилки бути не може?
— Ювеліри помиляються, як і сапери, лише один раз у житті. Камінь сльозиться, відлив голубий, грані ручної шліфовки з невеликим машинним втручанням — хто ж, як не Кук, зробить таке? Це ми не бережемо клієнта і не думаємо про спадкоємність симпатій, а їм інакше не можна, вони живуть ринком, а не зборами політосвіти, будь ласка, не гнівайтесь за мою зухвалість, але я звик казати те, що думаю, — особливо після рішень історичного двадцятого з'їзду більшовиків.
— Де існують філіали «Кука і синів», ви зможете нам підказати?
— Як це де?! «Куки» володіють світом, у кожній країні є їхня контора, це ж не продаж насіння, це діаманти!
— Між іншим, торгівля насінням теж дає мільйони.
— А що таке ці мільйони! Це плювок з космосу! Це убозтво й розор! Діаманти можуть коштувати десяток тисяч мільйонів, але всі звикли до того, що треба обманювати всіх, коли маєш справу з камінцем, — навіщо нервувати стомільйонною ціною?! Не треба! Діамант престижний, а хіба люди зуміли визначити ціну престижу?!
— Ще не зуміли, — погодився Коновалов. — А от скажіть, будь ласка, такі сережки можна вважати за представницький подарунок?
— Ха! Представницькі подарунки — це ручка «Паркер»! Ви не знаєте закордону, а я його знаю! Представницький подарунок — це записна книжечка, набір сірників і, як апофеоз, книга про архітектуру Полінезії! Думаєте, буржуй — щедрий?! Він скупий! Він скупіший за нашого фінінспектора! «Кук» не для представництва! Товар «Кук» дарують раз у житті: на весілля, дочці в донь повноліття, коханці; забудьте про представництво, коли в ділі фігурує «Кук»!
Коновалов посміхнувся:
— Спасибі вам, товаришу Абрамов.
«Славіну.
По можливості з'ясуйте, чи наймав Дубов номер у готелі «Хілтон», а якщо наймав, то який? Циклічність? Ціна? Як сплачував — чеками чи готівкою? З'ясуйте також, де розташоване представництво ювелірної фірми «Кук і сини»? Хто генеральний директор? Чи є каталог на ювелірні товари бельгійського виробництва? Чи можна знайти прізвища людей, які купували рік тому діамантові сережки із смарагдом вартістю від трьох до семи тисяч доларів?
Центр».
Підрозділ Коновалова узагальнював дані на Дубова. Константинов, зокрема, доручив уточнити, чому, повернувшись з Луїсбургу, Дубов відмовився від запропонованої йому докторантури.
— Він не тільки від докторантури відмовився, товаришу генерал, — доповідав Коновалов, проаналізувавши пізно вночі зібрані матеріали. — Вимальовується досить цікава картина: по-перше, йому запропонували посаду завідуючого відділом в управлінні, оклад триста п'ятдесят. Відмовився. Дивно, бо він все-таки натякав співробітникам, що з грошима в нього сутужно. Відмовився від навчання в академії. Три місяці чекав посади старшого референта саме в тому відділі Координаційного інституту, куди надходять усі закриті матеріали по «африканському вузлу». Оклад — двісті, преміальних нема.
— Які ж вигоди він міг мати в координаційному інституті? Цікавіші відрядження, перспектива просування по службі?
— Ніяких вигод. Відрядження йому гарантували, коли запрошували завідувати відділом, — практично, цілий світ. Там же йому обіцяли дати пільги, якщо він вирішить писати докторську. Перспективи росту в Координаційному інституті дуже незначні, хіба що тільки захиститися…
— Він пише дисертацію?
— Ні. Ми з'ясовували, він навіть не збирається писати.
— Як його характеризують?
— Позитивно. Дисциплінований, скромний, дуже акуратний у роботі з секретними документами.
— Який, до речі, в нього дома приймач?
— Він же зараз не в Москві, Костянтине Івановичу… Ми не маємо права — поки що, принаймні, — заходити до нього в квартиру…
— Це треба подумати і дізнатись, який у нього приймач.
— Я прикину комбінації, товаришу генерал.
— Коли закінчите «прикидати»?
— Я доповім вам про план заходів сьогодні ж…
… О четвертій ранку прийшов Проскурін.
— Де Дубов? — спитав Константинов.
— Я зроблю все, щоб знайти його.
— Ну в такому разі ми змушені не дозволити вам робити все, а лише те, що не суперечить законові…
Константинов розгорнув папку з спішними телеграмами: