Таємниці розкриває санскрит
- Автор: Наливайко Степан
- Год: 2000
- Язык: украинский
- Жанр: Лингвистика
Электронная книга - «Таємниці розкриває санскрит». Краткое содержание книги:
В Індії існують назви Райгарх, Райчур, Райпур; остання назва тотожна назві Райгородок на Черкащині. Від чоловічого імені Рай жіноча форма — Рая або Раїса, дослівно «Правителька», «Цариця», що їх мають наші відомі сучасниці, зокрема, Раїса Іванченко й Раїса Кириченко. Раджпути, дослівно «царські сини», що населяють теперішній штат Раджастхан («Країна царів»), мали в середні віки розгалужену родовідну структуру, яка відбилася в їхніх титулах і прізвищах. Групи чи роди раджпутів очолювалися ватажками або вождями, що називалися рао, рай, рават, раут (пор. українське прізвище Реут та похідні від нього). Згодом вони склали поміщицький прошарок, тобто місцеву шляхту. <173>
Таким чином, лише в Білоцерківському полку «Реєстр» засвідчує три типи козацьких прізвищ із однаковою семантикою: Мазепа, Гопя, Рай. Що підтримує тлумачення прізвища Мазепа як «правитель», «володар», «цар».
Проте цими важливими для нашої розмови прізвищами Білоцерківський полк не обмежується — у ньому є ще кілька цікавих козацьких прізвищ, одне з них — Балвір; таке ім'я, як ми вже знаємо, мав старший брат Крішни. У Білоцерківській сотні служили Андрушко й Васько Балвіри (РВЗ, 170, 171) й Сахно Балбиренко (175), в Антонівській — Гнат Балвір (190). Ім'я Балавіра (мовою хінді — Балвір) із санскриту означає «Могутній воїн/герой»; якщо Крішна був воїнським і пастушим божеством, то Балвір — землеробським, атрибут і зброя його — плуг, через що він має епітети «Плугодержець» і «Озброєний плугом». Перекази мовлять, що Крішна й Балвір народилися відповідно з чорної та білої волосини бога Вішну, тому вони — Чорнобог і Білобог. Обоє братів мовби антиподи: якщо Крішна синюватошкірий і має жовте вбрання, то Балвір — золотавошкірий і має синє вбрання. Ця протилежність підкреслюється і в «Махабгараті»: Крішна виступає на боці пандавів, а Балвір — на боці кауравів, Крішна хотів віддати сестру Субгадру за пандава Арджуна, а Балвір волів видати її за каурава; врешті-решт Арджун викрав Субгадру собі в дружини при активному сприянні Крішни.
Дружиною Балвіра, що полюбляв спиртне й мав запальну вдачу, була царівна Реваті; вона походила з країни Сураштри («Прекрасної країни») в Північно-Західній Індії — ця частина Індії виявляє топонімно-гідронімні паралелі з Україною. Тут колись жили ядави, тотожні літописним ятвягам, а з ядавів і походили Балвір та Крішна. Братом Реваті був Реват, батьком — цар Райват, а дідом — цар Рева; всі імена пов'язані із санскритським раї «багатство», «скарб»(СРС, 539), як і рай — «правитель», «цар». А прізвищ Рева та похідних від нього чимало в «Реєстрі» — тільки в Канівському, Корсунському та Черкаському полках їх зафіксовано 9.
Раму з «Рамаяни» й Балвіра ріднить те, що Балвіра також називають Рамою або Баларамою (мовою хінді — Бальрам), тобто «Могутнім Рамою». Об'єднує їх і число «сім»: Рама — сьоме втілення Вішну, а Балвір — сьома дитина Васудеви, батька обох братів. Відповідно, Крішна — восьма дитина і восьме втілення Вішну, якого «Велесова книга» називає Вишень або Вишній.
Ще одне ім'я Балвіра — Баладева (мовою хінді — Бальдев) і собі відбилося в козацьких прізвищах — Болудей і Білдей. Перше мав козак Переяславського полку (Заворицька сотня) Федір Болудей (343; до <174> речі, у Воронківській сотні цього ж полку сотником був Богдан Кришненко); друге прізвище мав козак Чигиринського полку (Бужинська сотня) Тиміш Білдей (35). У тій же Заворицькій сотні був і Максим Бамбиренко (345); прізвище це, очевидно, з первісного Балбиренко, бо як індійці (точніше, пенджабці), мають дві форми імені — Балвір і Балбір, так і українці мають дві форми прізвища — Балвір (Бальвір) і Балбир.
Прізвища Балвір, Балбир, Балбиренко, Білдей, Болудей — усього 15, засвідчено в 9 з 16 полків «Реєстру». Найбільше їх у Білоцерківському полку — 4, по 2 — в Канівському, Корсунському й Переяславському полках. Більшість прізвищ зосереджено в ареалі Біла Церква-Переяслав-Канів-Корсунь, усього 10. На Лівобережжі їх — 3, на Правобережжі -12, тобто вчетверо більше.
Ім'я Крішна означає «Чорний», ім'я Бальдев іноді тлумачать як Білобог, тому з ними співвідносяться й козацькі прізвища на Чорн- /Черн- та Біл-. Особливо це стосується прізвищ Чорний та Білий, які засвідчують деякі цікаві закономірності. Основна маса прізвищ Чорний припадає на полтавсько-миргородський регіон, тобто на Лівобережжя, де тільки в чотирьох полках зосередилася половина всіх прізвищ Чорний — 49, тоді як стільки ж припадає на решту 12 полків «Реєстру». Козацьких прізвищ на Біл- найбільше саме в Білоцерківському полку — 20, а на Чорн-/Черн- цей полк посідає друге місце, пропустивши вперед Миргородський полк, у якому лише прізвищ Чорний — аж 17, а Білий — жодного! Цікаве й те, що в Білоцерківському, як і в деяких інших полках, подибуються імена Білаш і Чорниш, для нас звичніші як прізвища: це, зокрема, козаки Білаш Панченко й Чорниш Берестенко. Що ж до прізвища Чорний, то Білоцерківський полк займає тут шосте місце (7 прізвищ) після Миргородського, Чигиринського, Полтавського, Канівського й Кропивнянського полків.
У Білоцерківському полку засвідчено ще одне показове прізвище — Рохманенко: його має козак Білоцерківської сотні Харко Рохманенко (170). У цьому козацькому прізвищі відбито найвищу соціальну верству давньоіндійського суспільства — жерців-брахманів, пам'ять про яких широко збереглася в українському фольклорі, фразеологізмах, назвах (Рахмани, Рахманів, Рохманів, Рахманівка), прізвищах (Рахманин, Рахманюк, Рахманець, Рахманний, Рахманенко) та святах (Рахманський Великдень). Так само козацькі прізвища відбили й четверту верству давньоіндійського суспільства — шудрів, про що свідчать прізвища Шудренко в козака Кальницького полку (271), Шудриченко — у козаків Полтавського й Кропивнянського полків (368, 427), а також прізвища Шудря, Шудра, Шудрак, Шудрик у сучасних українців.<175>
Ім'я козака Рохманенка — Харко — цікаве в тому плані, що в індійській міфології ім'я Харі має Вішну, а ім'я Хара — Шіва, а слідів поклоніння цим обом божествам в Україні багато. Тож ім'я, пов'язане з Вішну чи Шівою, напрочуд пасує носієві «жрецького» прізвища.