Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
129 Книга Псалмів 45 (46): 11.
во ці СЛОва Сковороди, поза сумнівом, звернені найперше до самого себе, адже поет гостро відчував проминальність часу. Якось, прокинувшись до схід сонця, він болісно розмірковував: "Я ще й тепер не вмію користуватися часом, ба навіть той час, який є тепер у моєму розпорядженні, витрачаю на дрібниці або, що ще гірше, - на смуток, або, що найгірше, - на гріхи".
131 Перша літера в цьому слові написана не зовсім чітко. У попередніх виданнях тут стоїть чгьм, але в автографах Сковороди це слово завжди має форму чем.
132 "Одного філософа запитали: що є найкоштовніше? Відповідь була: час" (лат.). Схоже твердження Діоген Лаерцій (V, 40) приписує Теофрастові (бл. 372 - бл. 287 pp. до н. е.), котрий не раз казав, що "найдорожча витрата - це час" [Диоген Лазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. - Москва, 1979. - С. 217].
133 Квінт Горацій Флакк (Quintus Horatius Flaccus) (65-8 pp. до н. е.) - великий римський поет, улюбленець Сковороди. Зокрема, Сковорода переклав оди Горація «До Ліцінія Мурени» (II, 10) та «До Помпея Гросфа» (II, 16) («Пѣснь 24-я»; «Oda Horatiana [libri II, XVI] de animi tranquillitate»). У діалозі «Бесѣда 1-я» зринають слова Горація: "Porticibus, non judiciis utere vuldi", - які Сковорода перекладає приказкою: "По мосту-мосточку с народом ходи, а по разуму его себе не веди". Перегодом, у присвяті діалогу «Silenus Alcibiadis», Сковорода наведе слова Горація: "Nec dulcia differ in annum..." ("He відкладай насолоди на рік..."). Філософ згадує Горація також у листах до Михайла Ковалинського та Федора Жебокрицького, наслідує його в деяких своїх поезіях. Так, незавершена латиномовна поезія «Щасливий, хто уникає справ...» є наслідуванням другої еподи Горація, а псальма «Всякому городу нрав и права» - наслідуванням оди І, 1 («До Мецената»). Горацій приваблював Сковороду не лише як блискучий майстер поетичного мистецтва, але також як співець "золотої мірноти" (aurea mediocritas) та епікурейського спокою. Недаром у діалозі «Silenus Alcibiadis» наш філософ наводить грайливе окреслення, яке дав сам собі Горацій: "...з череди Епікура/ Я поросятко гладке" (Послання, І, 4,15-16). Слід сказати, що старі українські письменники часто зверталися до поезії Горація. Наприклад, до Сковороди його перекладали Афанасій Кальнофойський [див.: KdnofoyskiА. ТЕратоиругц^а. - Kiiow, 1638. - S. 12 (передмова, б. п.)], Лазар
Баранович [див.: BaranowiczL. Nowa miara starey wiary. - Nowogrod-Siewierski, 1676. -
S. 252], Іван Максимович [див.: Максимович I. Ѳёатроѵ, или Позор нравоучителный царем, князем, владыком. - Чернігів, 1708. - Арк. 83, 88], Михайло Козачинський [див.: Козачинський М. Философіа Аристотелева. - Львів, 1745. - Арк. 2 (зв.)] та інші. Про особливості цього сковородинського переспіву оди Горація див.: ЧижевськийД. До перекладів Сковороди// ЧижевськийД. Український літературний барок/ Підготовка тексту й мовна редакція Леоніда Ушкалова; вступна стаття Олекси Мишанича. - Харків, 2003.-С. 170-172.
134 Горацій. Оди, II, 16, 1. У перекладі Андрія Содомори: "Миру просить той, кого вітер буйний..." [Квінт Горацій Флакк. Твори / Переклад, передмова та примітки Андрія Содомори. - Київ, 1982. - С. 56].
135 Поет говорить тут про "Христову бідність". її єство він яскраво окреслив у своїй латиномовній поезії «Похвала бідності».
136 Горацій. Оди, II, 16, 27-28. У перекладі Андрія Содомори: "...і так немає повного щастя" [Квінт Горацій Флакк. Твори / Переклад, передмова та примітки Андрія Содомори. - Київ, 1982. - С. 56].
137 Про жанр "відхідної пісні" ("апобатеріона") Сковорода в листі до Гервасія Якубовича від
22 серпня 1757 р. писав таке: "Апобатеріон походить від грецького слова anopaLVELV, що означає 'відходити, від'їжджати'. У цій пісні тих, хто від'їжджає, проводжають побажаннями добра й різних благ". Пор.: Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Ю. І. Ковалів. - Київ, 2007. - Т. 1. - С. 82. За своєю загальною тональністю та образним ладом апобатеріон Сковороди нагадує ектенії «Чину благословенія в путь» [пор.: МогилаП. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 227-232 (друга пагін.)].
138 Наприкінці літа 1758 р. приятель Сковороди намісник переяславського єпископа Гервасій Якубович на запрошення Йоасафа Миткевича, призначеного 26 квітня 1758 р. єпископом білгородським та обоянським, вирушив до Білгорода на посаду настоятеля тамтешнього Миколаївського монастиря та консисторського судді [див.: Махновець А. Григорій Сковорода. Біографія. - Київ, 1972. - С. 150].
139 Книга Псалмів 120 (121): 8.
140 Книга Псалмів 120 (121): 3.
141 Іван Козлович (1703-1758 pp.) - вихованець Києво-Могилянської академії, переяславський та бориспільський єпископ упродовж 1753-1757 pp. У 1738-1741 pp. викладав граматику, синтаксис та риторику в Києво-Могилянській академії, перегодом був префектом і ректором Московської слов'яно-греко-латинської академії [див.: Махновець А. Григорій Сковорода. Біографія. - Київ, 1972. - С. 49-50].