Повна академічна збірка творів

1. XII. 19) казав: "...кожен не доведений до ладу дух стає карою для самого себе" [Святий Августин. Сповідь / Пер. з латини Ю. Мушака. Вид. 3. - Київ, 1999. - С. 14]. Зазначмо, що українські богослови так само розглядали гріх як "найбільше нещастя", а розмірковуючи про те, "чи може бути зло як таке бажаним", покликалися на Августина [див.: Калиновский С. Десять книг Аристотеля к Никомаху, то есть Этика // Памятники этической мысли на Украине XVII - первой половины XVIII ст. / Сост., пер. с лат., вступ, статья и прим. М. В. Кашубы. - Киев, 1987. - С. 68, 69, 90].

(27) Перше послання св. ап. Павла до коринтян 15: 56.

<28> Книга Псалмів 18 (19): 13.

<29> Неточна цитата з Книги Псалмів 1: 1. Пор.: Е/іженъ /иХжъ, йже не йде нл еов^тъ нечестйвы^ъ, Й Hd пХтй гр^шны^ъ не стк

<30> Книга Псалмів 118 (119): 18.

125 "Ліва" ("широка") та "права" ("вузька") дороги людського життя, тобто шляхи грішників та праведників, - усталений образ в українському бароковому письменстві, зокрема у творах Кирила Ставровецького [див.: Транквіліон-Ставровецький К. Євангеліє учителноє. - Рахманів, 1619. - Арк. 35, 112 (зв.), 207 (зв.), 331-331 (зв.)], Мелетія Смот-рицького [див.: Smotryc'kyj М. 0Qf|vo<;, to iest Lament iedyney s. Powszechney Apostolskiey Wschodniey Cerkwie z obiasnieniem dogmat wiary. - Wilno, 1610. - K. 1 (передмова до читача)], Афанасія Кальнофойського [див.: Kalnofoyski А. ТЕратоиругц^а. - Kiiow, 1638. -

S. 3], Сильвестра Косова [див.: Kossow S. Патхрікоѵ, abo Zywoty ss. oycow pieczarskich. -

Kiiow, 1635. - S. 72], Іоаникія Галятовського [див.: Галятоесъкий І. Казаня приданыи до книги «Ключ разумѣнія» названои. - Київ, 1660. - Арк. 34-34 (зв.)], Симеона Полоцького [див.: Полоцький С. Вечеря душевная. - Москва, 1681. - Арк. 26 (зв.), 183, 391, 393, 480 (зв.)], Лазаря Барановича [див.: BaranowiczL. Lutnia Apollinowa. - Kiiow, 1671. - S. 16], Дмитра Туптала [див.: Туптало Д. Книга житій святых. - Київ, 1689. - Арк. 183 (зв.), 283], Стефана Яворського [див.: Яворський С. Камень вѣры. - Київ, 1730. - С. 190, 913], Івана Леванди [див.: ЛееандаІ. Слова и рѣчи. - Санкт-Петербург, 1821. - Ч. 1. - С. 140] та інших. ш Ідеться про "гарній Єрусалим". Пор., наприклад, з думкою Леонтія Карповича: "О мѣсто презацноє. О мѣсто преславноє, лѣпший єст день єдин мешканя твоєго, аниж тысяча лѣт по том непевном и бурливом мору жекглованя. О граде великого Царя, Ієрусалиме небесный, который єстес маткою всѣх нас! О, отчизна наша милая и пожаданая! О доме утѣхи! О мѣсце непрерваного покоя! О гнѣздо трвалых роскошей! О кгрунте правдивоє свободы! О скарбе неотменноє гцастливости!" [КарповичА. Казаньє на Преображеніе Господа Бога и Спаса нашего Іисуса Христа ЦЛевшунЛ. В. Леонтий Карпович. Жизнь и творчество. - Минск, 2001. - С. 180 (додатки)]. ш Книга Псалмів 77 (78): 33.