ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє
- Автор: О’Райлі Тім
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7682-06-5
- Переводчик: Юлия Кузьменко
- Жанр: Прочая компьютерная литература
Электронная книга - «ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє». Краткое содержание книги:
Джефф має особливий талант: продумувати й розвивати будь-яку ідею. Тож він розвинув ідею з платформою набагато більше, ніж мені уявлялося. У короткому інтерв’ю Омові Маліку 2008 року Джефф пояснив: «Усе почалося чотири роки тому. Ми в Amazon розуміли, що витрачаємо забагато часу на ретельну координацію між інженерією та програмуванням у мережі. Отож вирішили розробити низку прикладних програмних інтерфейсів (API) між двома рівнями, щоб обмежитися загальною координацією»133. (Ось і «слабко зв’язані деталі»).
Це важливо, бо сервіси AWS вирішували проблему організаційної моделі. Джефф розумів принцип, який має враховувати будь-яка мережева компанія ХХІ століття. Як сказав консультант із людських ресурсів Джош Берсін, «працювати в цифровій галузі і бути цифровою компанією — різні речі».
За цифрової доби, онлайн-сервіс і компанія, яка його розробляє, мають стати одним цілим.
У кожній бізнес-школі треба розповідати, як Джефф вивів ідею перетворення Amazon на платформу з площини програмного забезпечення в площину організаційної моделі.
Як це сталося, описав колишній інженер Amazon Стів Йеґґе колегам із Google. Інформація, яку він запостив, випадково поширилася в інтернеті й умить розійшлася серед девелоперів. Той пост Йеґґе відомий як «Стівова ода платформам» (Stevey’s Platform Rant). Це настанова, яку, за словами Йеґґе, Джефф Безос написав, «якщо не помиляюся, десь так 2002-го, плюс-мінус рік». Ось пост Стіва Йеґґе:
Велика Настанова була приблизно такою:
1. Відтепер усі команди розробників викладають свої дані й функціонали на сервісних інтерфейсах.
2. Команди повинні взаємодіяти між собою через ці інтерфейси.
3. Жодні інші комунікації в процесі роботи не дозволяються: посилання, зчитування архівів збережених даних інших команд, моделі спільної пам’яті — жодних лазівок. Допускається лише комунікація шляхом звернень через сервісні інтерфейси в мережі.
4. Байдуже, які технології використовуються в роботі: HTTP, Corba, Pubsub чи клієнтські протоколи — не має значення. Безосу байдуже.
5. Усі сервісні інтерфейси треба від початку розробляти для екстерналізації. Команди мають планувати й розробляти продукти так, щоб була можливість викласти інтерфейс для зовнішніх девелоперів. Винятків бути не може.
6. Тих, хто порушить це правило, буде звільнено134.
Джефф виходив із того, що Amazon ніколи не стане платформою, якщо не будувати її, починаючи з фундаменту, тобто з тих API, що пропонуватимуться зовнішнім девелоперам.
Отож протягом наступних кількох років Amazon переформатувала систему: було створено комплекс фундаментальних сервісів (зберігання, обчислювання, очікування тощо), до яких девелопери компанії мали доступ через стандартизовані програмні інтерфейси. До 2006 року ці сервіси були достатньо надійними, гнучкими, із чітко визначеними інтерфейсами, і їх можна було пропонувати клієнтам Amazon.
Споживачі відразу пожвавилися. Завдяки низьким цінам і великим масштабам Amazon швидко опанувала ринок. Компанія суттєво обмежила бар’єри для стартапів (дала можливість експериментувати з новими ідеями), забезпечивши стабільність та ефективність висококласної інтернет-інфраструктури. Для цього знадобилися мінімальні зусилля — усього лише самотужки побудувати інфраструктуру. Тривалий інтернет-бум останнього десятиліття пояснюється стратегічним рішенням Amazon про будівництво власної інфраструктури, яка буде відкритою для світу. Йдеться не тільки про стартапи. Великі компанії, як-от Netflix, розміщують свої сервіси, послуговуючись AWS. Нині цей бізнес приносить 12 мільярдів доларів на рік.
Microsoft, Google і багато інших компаній намагаються наздогнати успішного конкурента у хмарному просторі, але запізно. Amazon мала одну велику перевагу. Про неї Джефф розповів мені невдовзі після того, як 2006 року Amazon офіційно представила хмарні сервіси: «Я починав із роздрібної торгівлі. Це напрочуд малоприбутковий бізнес. Тож нижче скотитися ми не могли. А от Microsoft і Google починали з високої планки, тому в них завжди є загроза занепаду». На той час, як Microsoft і Google усвідомили розмах бізнесу у хмарних технологіях, вони вже безнадійно відстали.
Найголовніший висновок про сутність мережевих організацій слід шукати серед підказок компанії Amazon, яка сформувала внутрішню структуру так, щоб мати орієнтовану на сервіси платформу. Технічний директор Amazon Вернер Воджелс писав 2006 року у блозі: «У сервісах відображається не тільки структура програмного забезпечення, а й структура самої організації. У сервісів чітко визначене право власності, і розробляють їх нечисленні команди, а це створює сприятливі умови для інновацій. Певною мірою сервіси — ніби маленькі стартапи у великій компанії. Кожний чітко орієнтується на своїх користувачів, байдуже зовнішніх чи внутрішніх»135.