ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє
- Автор: О’Райлі Тім
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7682-06-5
- Переводчик: Юлия Кузьменко
- Жанр: Прочая компьютерная литература
Электронная книга - «ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє». Краткое содержание книги:
Пізніше величезні бази стали культом стартапів. Вони починали заробляти лише після того, як накопичували великі бази користувачів. За такого підходу, компанії послуговувалися неповною мапою і, маючи вдосталь користувачів, перепродавалися. Мережі часто стають двосторонніми ринками, де одна сторона платить за доступ до другої: гроші за увагу. Якщо не вдається розвинути одну сторону ринку — скажімо, мережу рекламодавців — ви в халепі. Саме тому YouTube, що приваблює більше глядачів, ніж відеопродукти Google, було продано тій-таки Google. Саме тому Instagram та WhatsApp продали компанії Facebook. Саме тому Twitter нині переживає скруту. Заковика в тому, що мережеві компанії повинні розвивати обидві сторони ринку.
Uber, Lyft та Airbnb не мали такої розкоші: розвивати базу користувачів без прибутків. На відміну від орієнтованих на рекламу стартапів, які можна продати якомусь гіганту в розвиненому галузевому сегменті, службам за запитом треба самотужки розробляти обидві сторони нового ринку. Uber та Lyft починали з органічного зростання, але згодом прискорювали його, вкладаючи багато грошей у розширення бази водіїв і пасажирів.
Досягнувши критичної маси, ринок стає самодостатнім. Принаймні коли організатор ринку пам’ятає, що його завдання — задовольнити потреби учасників ринку, а не лише свої. Масштабні ринки часто нехтують цим важливим принципом і прирікають себе до занепаду. Уперше я завважив цю тенденцію, коли Microsoft зловживала монопольною позицією в індустрії персональних комп’ютерів. На початку діяльності компанія користувалася успішною екосистемою продавців додатків, сформованою навколо Microsoft Windows. Та на піку розвитку Microsoft захопила більшість найприбутковіших категорій додатків і, користаючись зі статусу домінантної платформи, витіснила колишніх лідерів із бізнесу. Очевидно, підприємці подалися шукати інших можливостей, оброблюючи «неорані землі» ще не комерційного інтернету.
Я спостерігав за схожими процесами у веб-просторі. Google починала як такий собі комутатор, що направляє людей на контент, опублікований іншими. Та з часом інформація, що ставала дедалі популярнішою серед користувачів, надходила безпосередньо від Google. Вкрай важливо підтримувати свою мережу. Google намагається якнайкраще обслуговувати користувачів. Внесення інформації в результати пошуку — може, й непогане рішення, але організатори ринку повинні діяти обережно, бо від них залежить здоровий розвиток усієї системи.
Надійна екосистема сприяє не лише своїм учасникам, а й власникам ринкової платформи. Коли 2012 року Twitter закрив стороннім постачальникам додатків доступ до потокових даних (до сервісу Firehose), інтернет-підприємець та інвестор Джон Бортвік сказав мені: «Twitter робить велику помилку, закриваючи екосистему, перш ніж хтось з учасників розробить справжню бізнес-модель». І, без сумніву, мав рацію.
Величезну відповідальність несе Amazon, бо домінує на багатьох ринках електронної торгівлі. Понад 63 мільйони американців (десь половина родин у США) передплачують Amazon Prime — сервіс, який дозволяє користуватися безкоштовною доставкою117. На Amazon зареєстровано понад 200 мільйонів активних акаунтів кредитних карток118; 55 відсотків онлайн-покупців починають пошук товару з Amazon119, 46 відсотків усіх онлайн-покупок здійснюється на цій платформі120.
Тим часом Amazon часто конкурує з учасниками свого ж ринку, випускаючи під власною маркою найпопулярніші товари своїх продавців і користаючись з можливості контролювати платформу (прибирає опцію «Купити» з товарів продавців, які відмовляються виконувати вимоги)121. Таке вже привілейоване становище в Amazon, так само як у будь-якої мережі магазинів, що може прийняти чи не прийняти на склади продукцію певного виробника. Amazon — далеко не перша роздрібна мережа, яка випускає товари під власною маркою. Та, коли компанія здобуває статус монополії, вона вже не учасник ринку. Вона і є ринком. Олівія Лавечіа і Стейсі Мітчелл писали в дослідженні «Залізна хватка Amazon»: «Amazon перетворює відкритий, публічний ринок на контрольований»122.
Із часом, досягаючи монопольних або близьких до монопольних позицій, мережі мають замислюватися, що можуть дати, радше ніж забрати: не шукати в екосистемі зиску для себе, а створювати умови для інших гравців, щоб ринок надалі процвітав.