ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє
- Автор: О’Райлі Тім
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7682-06-5
- Переводчик: Юлия Кузьменко
- Жанр: Прочая компьютерная литература
Электронная книга - «ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє». Краткое содержание книги:
Отож мережі, які прагнуть вийти на масштабний рівень, повинні враховувати: проекти Open Source на зразок Linux і відкриті системи на зразок інтернету і всесвітньої павутини працюють не завдяки центральній платформі, яка ухвалює кожну нову версію, а завдяки тому, що розробники визначили чіткі правила співпраці й інтероперабельності.
Координація закладена в проекті системи.
Це ключовий принцип, який не тільки допомагає зрозуміти нинішніх гігантів у сфері інтернет-технологій, а й розібратися в тому, що не гаразд із ХЗ-економікою.
6. Обіцяні результати
Із впливом мережевих компаній на суспільство все зрозуміло, та слід враховувати, як по-різному влаштовані ці мережі.
Після мого cаміту Open Source 1998 року я підготував «агітаційну презентацію» про основні принципи програмного забезпечення Open Source, хакерську культуру й інтернет. На одному зі слайдів я пояснював, чому спільнота розробників софту Open Source або мережа, не обмежена дозволами, як-от інтернет, є такими потужними:
• Архітектура участі — це схема, за якої користувачі розширюють платформу.
• Мінімум бар’єрів для експериментів і максимум інновацій завдяки тому, що система сприяє «хакерству».
• Інтероперабельність дає змогу замінювати компонент або сервіс, у разі появи кращого.
• Бар’єри для зміни постачальника потрібні тому, що користувачам необхідні ваші послуги, а не тому, що ви маєте абсолютний контроль.
Ще я розповідав, як платформи зароджуються й еволюціонують. Спочатку хакери й ентузіасти досліджують потенціал нової технології. Потім вона приваблює підприємців, і, намагаючись побудувати успішний бізнес, фахівці спрощують її для користувачів. Провідні гравці індустрії розробляють платформу й обмежують доступ бар’єрами. Розвиток загальмовується; хакери й підприємці рухаються далі, шукають нових горизонтів. Іноді (на жаль, тільки іноді) вдається побудувати здорову екосистему, де хакери, підприємці і платформи грають у квача. Абсолютних бар’єрів для зміни постачальника немає, і всім треба вдосконалюватися, щоб не втрачати конкурентоспроможності.
Потім я показував слайд «Урок історії», де останній пункт був «родзинкою» презентації: «Стратегія платформи завжди перемагає стратегію програми!».
Джефф Безос слухав презентацію на нашій конференції ETech, присвяченій перспективним технологіям, і 2003 року попросив мене виступити перед групою девелоперів Amazon.
Раніше, у березні 2001 року, я літав у Сіетл: намагався переконати Джеффа, що компанії Amazon слід надавати доступ до своїх даних через веб-сервіси131. Для дослідження ринку O’Reilly кожні три години використовувала на Amazon «веб-павука» в пошуку інформації про ціни, рейтинги, кількість сторінок і відгуки на книжки нашого видавництва і конкурентів. Мені здавалося, що «веб-павук» — зайвий клопіт, адже доводилося завантажувати багато зайвої інформації й виокремлювати найголовніше. Я був переконаний, що величезний каталог продукції Amazon — ілюстративний приклад масиву даних, до яких потрібен доступ на програмному рівні через веб-сервіси API. Такий підхід вписувався в «Операційну систему інтернету» наступного покоління, яку я проповідував.
Джеффа ідея заінтригувала, а потім з’ясувалося, що група розробників Amazon на чолі з інженером Робом Фредеріком саме працювала над проектом веб-сервісів. Окрім того, Джефф виявив, що багато інших малих компаній, так само як O’Reilly, користуються на Amazon «веб-павуками» і розробляють неавторизовані інтерфейси до даних компанії. Замість чинити опір, Джефф зібрав нас разом, щоб ми чогось навчилися один в одного і допомогли Amazon виробити стратегію.
Пам’ятаю, Джеффа розчарував мій виступ на тій міні-конференції девелоперів Amazon. Він підскочив з останнього ряду, щойно я завершив, і сказав: «Ви ж нічого не розповіли про те, що платформа завжди перемагає програму!». Тому, виступаючи на зустрічі зі співробітниками Amazon у травні 2003 року, я виправився132.
Веб-сервіси першого покоління, які гігант електронної торгівлі запровадив 2003 року, надавали доступ до внутрішнього каталогу продукції та базових даних. Інфраструктурні сервіси, випущені 2006 року в рамках пакету AWS (Веб-сервіси Amazon), були вже геть іншими. AWS започаткував велику трансформацію в індустрії — те, що нині називають хмарними обчисленнями. Ті сервіси були розроблені зовсім з інших причин, але хочеться вірити, що і я доклав руку: переконав Джеффа, що для подальшого процвітання Amazon мала стати чимось більшим за додаток для електронної торгівлі, а саме — платформою.