Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
(10) Архікифа - найбільша скеля.
<и> Слово архібаріона складається з трьох частин: "архі", "бар", "Іона" - і в перекладі означає: "найстарший син [Ноєвої] голубки".
(12) Неточна цитата з Книги пророка Авакума 2: 1. Пор.: Nd стрижи /иоей етлнХ, й в^ыдХ
Hd ld/ИЄНЬ.
(13) Неточна цитата з Книги пророка Ісаї 57: 20. Пор.: Ыепрлведнш же возво/інХютса й почйти не во^/ибгХтъ.
<14> Книга Псалмів 5: 10.
<15> Парафраза Першої книги Мойсеєвої: Буття 1: 7. Пор.: И сотворй вгъ твердь, й р^/іХчЙ БГЪ /ИЄЖдХ ВОДОЮ, Йже вѣ ПОД твердїкі, Й /ИЄЖдХ ВОДОЮ, Йже вѣ Ніід твердію.
(16) Євангелія від св. Івана 7: 38.
(17) Книга Псалмів 44 (45): 2.
(18) Книга Псалмів 22 (23): 1.
<19> Книга Псалмів 22 (23): 2.
<20> Парафраза Книги Притч Соломонових 16: 32. Пор.: /ІХчше /иХжъ до/іотерпѣ/ійвъ rme кр^пклгш, (й /иХжъ р^Х/ИЪ Й/И^АЙ гте ве/ійклгш:) оудержлв^АЙ же гн^въ
гте в^е/И/іЮфіігш гр<)дъ.
(21) Апокаліпсис 5:10.
82 Цей образ Сковорода взяв із церковних піснеспівів. Пор.: "водна звѣра во утробѣ" (ірмос 6-ої пісні п'ятничного канону на утрені).
83 Спрямований угору погляд, на думку старих українських філософів та богословів, засвідчував, що "людина більше належить небу" [Прокопович Ф. Натурфілософія, або Фізика // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. - Київ, 1980. - Т. 2. - С. 309]. Недаром і саме "имя человѣку антропуса" тлумачиться як "горѣ зря" [Алфа і Омега. - Супрасль, 1788.-Арк. 603].
84 Послання св. ап. Павла до євреїв 4: 4.
85 Книга Псалмів 94 (95): 11; Послання св. ап. Павла до євреїв 4: 5.
86 "Кривавий піт" - євангельський образ, пов'язаний з мотивом Гетсиманії. Пор.: "Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю..." (Євангелія від св. Луки 22: 44). Цей образ характерний і для церковної (пор.: "...на оный крвавый пот Панскій" [Винницький І. Катихисіс, албо Наука христіанскія. - Унів, 1685. - Арк. 96 (зв.)]), і для фольклорної традиції (пор.: "Працюєш, працюєш - до кривавого поту"; "Старається, що піт кривавий його обливає" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963. - С. 14, 275]).
87 Давидовим сином тут названо Христа. Пор.: по/ий/іХй ньі, (ійсе) сне двдовъ (Євангелія від св. Матвія 9: 27).
88 Євангелія від св. Івана 11: 1-44.
89 Перша книга Мойсеєва: Буття 9: 13.
90 Старовинний вислів: "Після дощу завжди гарна погода" (чи, за Сенекою: "після негоди випогоджується" [Луцій Анней Стека. Моральні листи до Луцілія / Переклав з латини Андрій Содомора. - Київ, 2005. - С. 476]; пор.: "Post nubila Phoebus (sol)"; "Blandi post nubilla soles"; "Nube solet pulsa esse candidus dies" [Цимбалюк Ю., Кобів Й., СмуроваЛ., ЛатунЛ. Біблійна мудрість у латинських афоризмах українською та англійською мовами. - Вінниця, 2003. - С. 267]) - був досить популярний і в нашій бароковій літературі. Наприклад, в Івана Максимовича він звучить так: "Тако по дождв всегда бьіваєт ведрота, / По облаках свѣтлѣйша небесна высота. / По волненіях своих море зрит тишину, / Земля наводненная благодать єдину / В плодах имЪет, скоро в цвѣты прозябаєт, / Во всем преизобилна от росы бьіваєт. / Сѣющіи слезами пожнут радостію / По горести исполнят себе сладостію" [Максимовичі. Осм блаженства євангелскія. -Чернігів, 1709. - Арк. 87 (зв.)]. А трохи раніше Хома Євлевич у своєму «Лабіринті» писав: "Після бурі чекайте гарної погоди" [Євлевич X. Лабіринт, або Заплутана дорога... / Пер.
B. Крекотень // Українська література ХѴІ-ХѴІІІ ст. та інші слов'янські літератури. - Київ, 1984. - С. 279]. Є також народна приказка: "По дощи погода" [Франко, № 10801, 20700].
91 Метафора "море (океан) світу" була надзвичайно поширена в бароковій літературі. Див., наприклад: "Образ міра сего показуют нам географы и козмографы, но наилучшій образ міра сего, от Бога написанный, єсть море. В морской водв, аки в зерцалѣ, наилучше мір сей увидВти можно. Как много єсть перемѣн на мори, толико в мірѣ сем. Якоже на мори во время волненія возносятся волны и низпадают, восходят до небес и нисходят до бездн, глаголет Псаломник, тако в мірском волненіи не єдин Капернаум возвышается до небес и даже до ада нисходит" [ТуппшлоД. Слово в недВлю вторую по всѣх святых// Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго: В 5 ч. - Москва, 1842. - Ч. 5. -