Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
29 Книга Притч Соломонових 12: 26.
30 Книга Псалмів 48 (49): 13, 21.
31 Перше соборне послання св. ап. Івана 4: 3.
32 Книга пророка Єремії 8: 7.
33 Книга пророка Ісаї 1: 3.
34 Неточна цитата з Книги Премудрості Соломонової 16: 29. Початок вірша звучить так: НеВ/ііІГОдЗрНіІГШ ВО О^ПОвЗнїЄ Йкш ЗЙ/ИНЬІЙ йнєй...
35 Очевидно, це ім'я утворене від слова "піѳік", тобто мавпа.
36 Мавпа, яка стискає в обіймах свою дитину, - емблематичний образ поганого виховання. Див., наприклад, 557-ий малюнок із книги «Symbola et emblemata», що має назву «Старая обѣзьяна обниманіем задушивающая свою маленькую мартышку» (підпис: "Слѣпая любовь к дВтям. Caecus amor sobolis") [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петер-бург, 1788. - С. 140-141].
37 Парафраза Дій св. апостолів 2: 4. Пор.: начаша глаголати йны/ии а^ыки.
(3) Як запримітив свого часу Андрій Ковалівський, вимова "калі імера" вказує на те, що Сковорода мав на думці новогрецьку мову [див.: Ковалівський А. П. Григорій Сковорода: дослідження і переклади. - Харків, 2007. - С. 201].
38 Див. прим. (17) до діалогу «Брань архистратига Михаила со Сатаною».
39 Прикметник преестественный є відповідником лат. supernaturaliter - 'надприродний' -терміна, що вживався, зокрема, у ділянці схоластичної філософії та богослів'я. Наприклад, Іоаникій Галятовський писав: "...в сакраментѣ євхаристіи неподобная єст реч, жебы натуралгьтер, способом прирожоным, силою человѣчою, тѣло Христа, Месій нашего, могло з хлѣба статися, и жебы кровь Христова могла з вина статися, єднак супер-натуралгьтер, способом надприрожоным, през вшехмоцность Бозскую, маєт ся тоє стати..." [Галятовський І. Месія правдивый. - Київ, 1669. - Арк. 225 (зв.)-226].
40 Пор. народне прислів'я: "Не та мама, що вродит, а та, що виховає" [Франко, № 17086]; "Не та мати, що родила, а та, що вигодувала!" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963. -С. 609].
41 Очевидно, це алюзія на латинські приказки: "Saepe est etiam sub palliolo sordido sapientia"; "E tenui casa saepe vir magnus exit"; "Saepe sub paupere tecto ingenium habitat"; "Sub vili verte quandoque latent manus artae" ("Часто під убогим плащем приховується мудрість"; "З бідної хати часто виходить велика людина"; "Часто в бідній хаті живе талант"; "Під убогим одягом іноді приховуються здібні руки") [Цимбалюк Ю., Кобів Й., СмуроваЛ., ЛатунЛ. Біблійна мудрість у латинських афоризмах українською та англійською мовами. - Вінниця, 2003. - С. 300-301]. Згадаймо хоч би «Моральні листи до Луцілія» Сенеки (LXVI, 3): "З-під убогої крівлі може вийти велика людина" [Ауцій Анней Сенека. Моральні листи до Луцілія / Переклав з латини Андрій Содомора. - Київ, 2005. - С. 213].
42 Можливо, Сковорода має на думці слова: Око рХгЗкіфеесА отцХ й доыждЗкіфее старости /штерни, да йстбргнХтъ є врЗнове (Книга Притч Соломонових ЗО: 17).
43 Пор.: "В чужий манастир з своїм уставом не ходи" [Номис, № 9605]; "В чужой мо-настырь со своим уставом не ходи!"; "В чужой монастырь со своим уставом не ходят" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 629, 681].
44 Пор.: "З своїм уставом у чужу церкву не ходи" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963.-С. 292].
45 Очевидно, Сковорода переказує тут міркування про музику Арістотеля (Політика, VIII, 5): "Чи повинна музика становити предмет навчання і якій із трьох можливих цілей вона може служити: вихованню, розвазі чи благородному дозвіллю? Є підстави гадати, що музичне мистецтво має зв'язок з усіма трьома. Розвага служить відпочинкові, а відпочинок, звичайно, приємний, бо він є, так би мовити, лікарем від журби, якої завдає тяжка праця. Благородне дозвілля має бути пов'язане, як загально визнають, не тільки з прекрасним, а й з насолодою, бо відчуття щастя складається з цих двох чинників. А всі ми згодні, що музика належить до найприємніших речей, як чисто інструментальна, так і в поєднанні із співом" [Віхи в історії античної естетики: Збірник. - Київ, 1988. - С. 22]. Схожі судження можна знайти й у творах старих українських авторів, наприклад, в «Євхаристеріоні» Софронія Почаського: "Музыка цвѣт веселя, корень пѣсній значных, / Музыка сад утѣхи жродло мыслій вдячных" [Почаський С. Eux«QLcn;f|Qiov, албо Вдячность ясне преве-лебнвйшому в Христѣ єго милости господину отцу кир Петру Могилѣ // Тітов Хв. Матеріяли для історії книжної справи на Вкраїні в ХѴІ-ХѴІІІ в.в.: Всезбірка передмов до українських стародруків. - Київ, 1924. - С. 296]. Те саме й у Миколи Дилецького: "Что єсть музыка? Музыка то єсть, которая спВванієм албо ли играннєм своим сердца людскіє албо до веселости, албо до смутку и жалю побуждаєт" [Дилецький М. Граматика музикальна. -Київ, 1970. - С. III].