Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Листи темних людей [UK] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Листи темних людей [UK]

Электронная книга - «Листи темних людей [UK]». Краткое содержание книги:

«Листи темних людей» — визначна пам’ятка німецької літератури початку XVI ст., яка являє собою сатиричний твір, написаний латинською мовою видатними гуманістами К. Рубеаном, У. фон Руттеном і, як гадають, іншими нібито від імені кліриків (за традицією, автори не вказуються). Листи-пародії висміюють неуцтво, тупість, релігійний фанатизм і моральну убогість богословів і церковників, викривають гріхи папського Рима, дармоїдство і розпусту ченців.
1 ... 48 49 50 51 52 53 54 55 56 ... 125
Перейти на страницу:

9

Магістр Філій Дармоїд 1 магістрові Ортуїну Грацію

Довжелезне вам повітання довжиною в півтора фута! Велебний пане магістре, хай вам буде звісно, що я одержав вашого листа, написаного, як звичайно, вельми поетично. В ньому ви пишете:

У Кельні я се писав, коли розкішно учтував,

Славно ми веселились, ні про що не журились.

Подумав я собі, що ви добряче хильнули, тобто, кажучи поетично, наповнились вином. Я гадаю, що ви були п’яні, як чіп, коли писали сей вірш. Пишете мені, аби я вам прислав вірш, який сіїлав про свою подорож по Німеччині, коли навідував різні університети, маючи од богословів припоруку здобути для вас прихильність університетів у спорі з Йоганном Рейхліном, а також про те, як мені дошкуляли всілякі піїти, котрі живуть у багатьох місцях. Я сповняю вашу волю, але і ви повинні прислати мені котрийсь із ваших творів. Вручаю сей вірш гінцеві, аби передав його вам. Знайте, що я склав сей вірш ритмічно, але не дбаючи про кількість складів. Мені бачиться, що він так буде лучче звучати; зрештою, я не вчився вмілості віршування й ие печалюсь через се. Будьте здорові! З Брюгге, що у Фландрії.

Ритмічний віршотвір магістра Філіпа Дармоїда, котрий він склав, коли був курсором богослов'я і мандрував по всій Верхній Німеччині

Христе, тобі шлем моління,

на тебе уповають усі створіння, Ти бог усіх богів нині й навіки-віків,

Поміч мені подай, ворогів моїх перемагай,

Сатану сюди пошли і повісити накажи Всіх піїтів, і юристів, та інших гуманістів,

У Саксонії2 од них я лиха зазнав,

коли логіку там вивчав. Сібут3 мене навчав, медицину він також знав.

За жону старуху він має, пиво чудесне вона виготовляє. ГІіїт ще там живе,- що Вальтазар із Фаха 4 ся зве.

Сильно він мені докучав, аж піт мене обливав.

Філіп Енгентін 5 єсть там учитель,

дуже суворий мучитель. Почав він зо ^мною воювати, пішов я щастя шукати. Помислив: добре вчиню, коли в Росток піду.

А там Герман Буш 6 перебуває,

що людей віршами погубляє. По. дорозі мене чутка застала,

що Росток зараза опанувала. У ГpeйфcвaльдJ я пішов, жителів там мало знайшов.

І туди нога моя* не ступила, хоч ніч уже засутеніла.

У Франкфурт піти ум велить, що на Одері-річці лежить. Герман Требеллій8 там стелив дорогу своїм віршам,

Сильно він мене зневажав і дурнолобцем називав.

Там і Остени 9-брати, його вірні учні

Стидкими словами мене обзивали і все місто- звеселяли.

І звав мене в місті всяк: «Се кельнський глупак».

В Австрію бог мене послав, але і там я горя зазнав. Ректором Таништеттер 10 там став,

ворогувати зо мною почав. Зрадником він мене обізвав і в буцегаршр посадити казав.

але скоро Іоахім Вадіан 12 Через Пфефферкорна, на мою біду, почав нову війну.

Бо той його карав, коли себе захищав.

Неповинним я себе називаю і з плачем благаю,

Аби мене одпустив, бо лиха я не вчинив.

Тоді сказав Куспіиіан, котрого шанує Максиміліан 13,

Що магістри наші всі коять смертні гріхи.

З Віднем я попрощався і в їигольштадт подався.

Тут Філомуз 14 лютий мешкає,

проти богословів вірші складає. Од його шаленства я втікав і в Нюрнберг помчав.

Живе тут учений один, ГІіркгеймер 15 зветься він.

Допікати почав він мені, дізнався я тоді,

Що спудеїв він у змову залучив і всіляко їх навчив,

Як Рейхліна обороняти і за діло його стояти.

Супроти богословів він пише, бо злостю на них дише. Книгу він одну написав і «Про лихву» її назвав,

Як у Болоньї дисгіутовано,

магістрами лихву обгрунтовано. Місяць я там прожив, потім у Лейпціг поспішив.

Ріхарда Крока тут шанують і англійцем іменують.

Коли він. мене уздрів, гнівом престрапшим закипів:

«Хто сього звіра сюди прислав,

1 ... 48 49 50 51 52 53 54 55 56 ... 125
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)