Листи темних людей [UK]

3. Я одказав, що коли був у Кельні, то вони були в нього цілі й неушкоджеиі, і гадаю, що вони й тепер у нього цілі і будуть такими вовіки-віків. Тоді він запитав: «А що ви думаєте про Йоганна Рейхліна?» Я сказав, що я його не знаю, але мені відомо, що богослови й церковники всі, як один, вважають його єретиком, бо ж він зводить наклепи на Йоганна, Пфефферкорна та інших дуже знаменитих мужів, хоч вони нічим не провинились. Тоді він розсміявся і сказав: «Далебі, ви правильно чините, що захищаєте Йоганна Пфефферкорна та інших достославних мужів». На се я йому одказав: «Послухайте ще ось що: сей Пфефферкорн вельми корисний церкві божій, бо він офірував господу богові дванадцять душ4, як він сам щиросердо запевняє». Далі Муриер запитав: «Де подарував він господу богові сії душі? Чи не в Чеському лісі? 5 Дуже можливо, що він з іншими розбійниками убив дванадцять чоловік, а душі їхні пішли до бога». «Ні в якому разі,— одповів я,— він подарував їх господу богові, навернувши їх на віру християнську»,. Тоді він сказав: «А звідки ви знаєте, що сії душі подались до бога?» Я одповів, що побожність підказує заздалегідь прийняти таку мисль. Муриер запитав: «ТДо ж тепер робить Пфефферкорн?» Я сказав, що він, очевидно, ходить до церкви слухати богослужіння і казання та й чекає страшного суду, захищаючи благочестя супроти Йоганна Рейхліна. Тоді він запитав: «Невже Пфефферкорн так довго житиме?» Я сказав: «Його душа, звичайно, буде довго жити, а тіло, безперечно, так довго не житиме». Тоді доктор Мурнер промовив: «Чудово. Пфефферкорн достойний мати такого оборонця» і з сим залишив мене, Всі, котрі тут були, засміялись і сказали: «Далебі, пане Стефане, ви сміло відповідали -йому». На се я сказав: «Я все слово в слово напишу магістрові Орту-зсну». Ось, як бачите, я тепер так і чиню. Напишіть і ви мені. Я завжди до ваших послуг. Писано в Трірі.