ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє
- Автор: О’Райлі Тім
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7682-06-5
- Переводчик: Юлия Кузьменко
- Жанр: Прочая компьютерная литература
Электронная книга - «ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє». Краткое содержание книги:
2009 року їх прийняли в престижний інкубатор стартапів у Кремнієвій долині — Y Combinator. Потім вони дістали гроші від провідної венчурної компанії Кремнієвої долини Sequoia Capital. Та, попри перспективний початок, засновникам проекту не вдавалося швидко знаходити клієнтів. І от вони збагнули, що господарі викладають поганенькі фото своїх помешкань і через це сервіс не викликає в потенційних орендарів довіри й зацікавлення. Отож навесні 2009 року Браян і Джо взяли напрокат високоякісний цифровий фотоапарат, поїхали в Нью-Йорк (на той час головний осередок діяльності Airbnb) і зробили стільки професійних фото, скільки змогли. Користувачів сайту стало вдвічі, а згодом і втричі більше. Тому засновники найняли професійних фотографів у великих містах по всьому світі, і бізнес назавжди змінився. Нині компанія щодня здає більше помешкань, ніж найбільші готельні мережі.
Звісно, Airbnb досягла успіху не лише завдяки цифровій фотографії, яка показувала клієнтам помешкання у вигідному світлі. Неабияке значення мала всесвітня павутина, онлайн-платежі з кредитних карток і попередній досвід користувачів на інших сайтах, які навчили довіряти незнайомцям за рахунок репутаційних систем і рейтингів. Airbnb треба було об’єднати наявні сервіси на новій платформі — створити комплекс цифрових послуг, який дозволяє господарям житла знаходити клієнтів і заробляти на оренді.
Головна функція платформи Airbnb — не гарна сторінка в інтернеті з манливими зображеннями інтер’єру, формами реєстрації замовлень і платіжними системами. Такий ресурс за один день може створити будь-яка людина із бодай якимсь досвідом в інтернеті. Насправді ж інтернет-сервіс на зразок Airbnb передусім побудований на «насиченому» ринку111. Це термін Елвіна Рота — економіста, який здобув Нобелівську премію за дослідження, присвячені ринкам праці. Завдання таких сервісів — накопичити критичну масу споживачів і постачальників, читачів і письменників, покупців і продавців. Чимало добре розроблених і гарних сайтів чомусь не приваблюють користувачів, а тимчасом процвітають сайти з гіршим дизайном чи фічами.
Якщо вам пощастить і якщо почнете бізнес у сприятливий момент, насичений ринок сформується органічно, без додаткових зусиль з вашого боку. Перший сайт з’явився 6 серпня 1991 року. Він містив простенький опис проекту Тіма Бернерса-Лі про гіпертекст — вихідний код для веб-сервера і веб-браузера. Сайт був доступний через Telnet — програму віддаленого входу. Користувач міг завантажити вихідний код веб-сервера і створити власний сайт. Рік потому ми з Дейлом Доґерті зустрілися з Тімом за обідом у Бостоні. Тоді ми говорили про сотню сайтів, які з’явилися в мережі. Коли ж у вересні 1998 року запустився Google, у мережі налічувалося кілька мільйонів сайтів.
Завдяки тому, що всесвітня мережа стала загальнодоступною, Тімові Бернерсу-Лі не довелося нічого робити самому. Національний центр суперкомп’ютерних технологій (NCSA) при Іллінойському університеті розробив покращений веб-сервер і браузер. Марк Андрессен розробив браузер, коли був студентом цього університету, і покинув навчання, щоб заснувати корпорацію Mosaic Communications, пізніше перейменовану на Netscape Communications. Через те, що девелопери першого сервера не підтримали ентузіастів, група користувачів продовжила розробляти проект без них, скориставшись усіма наявними патчами (оновленнями вихідного коду, розробленими спільними зусиллями). Ця група створила сервер Apache, який зрештою став найпоширенішим у світі. (Назва Apache походить від гри англійських слів: a patchy server, тобто пропатчений сервер).
Інтернет став великим ринком письменників і читачів. І від цього відштовхувалися підприємці, розбудовуючи ринки для купівлі і продажу будь-яких товарів (від книжок і музики до туристичних путівок, нерухомості й автомобілів), а також для реклами цих товарів.
Були й інші онлайн-системи гіпертексту, які конкурували з веб-сервісами. Microsoft випускала серію популярних інформаційних продуктів для CD-ROM: інтерактивний кіногід Cinemania із 1992 року та мультимедійну енциклопедію Encarta — із наступного року. У часи зародження всесвітньої мережі Microsoft мала великий досвід роботи з гіпертекстом.
Восени 1993 року Дейл Доґерті презентував наш GNN керівництву Microsoft, але його прийняли прохолодно. Дейла запросили влаштувати команді Microsoft презентацію GNN і всесвітньої мережі. Дейл згадує: із відповідальним за зустріч «мене навіть не познайомили. Він запізнився, ані на хвилю не присів, перебивав мене, ходив туди-сюди кабінетом; і заявив, що веб не має для Microsoft жодного значення. Решта присутніх знали про веб мало, і, судячи з усього, хотіли дізнатися більше, але через байдужість цього типа припинили ставити запитання, і розмова не склалася».