Полювання на чорного дика
- Автор: Подгорная Лариса
- Серия: Пригоди Марка Шведа #4
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: КМ-БУКС
- ISBN: 978-966-948-439-0
- Жанр: Исторические детективы
Электронная книга - «Полювання на чорного дика». Краткое содержание книги:
Щоб замирити мілітарні настрої Гітлера, лідери світових держав погоджуються у Мюнхені на ганебний компроміс. Герой роману, як і його славні прадіди, незважаючи на підступи совєцької агентури, продовжує боротися за свободу своєї бездержавної нації, шукаючи будь-яку можливість розхитати міць московського диявола.
А історія тим часом робить нове коло. І невивчені колись її уроки доведеться вивчати нам, сучасним українцям…
Марко тоді подумки гмикнув: «Лише тому, що в одній далекій країні….» — це йому нагадало виступи чистоплюїв на засіданнях Ліги Націй у 1933-му, коли ошелешений Флемінг привозив із Женеви новини, одну гіршу за іншу…
— До чого тут моя дружина? — запитав Швед у Корнуелла. — Я не хочу вплутувати Елізабет у роботу… Навіщо мені її тягнути із собою до Баварії?
— Так, так, — кивнув той, — робота і сім’я, якщо така має місце, в агентів МІ-6 мають існувати незалежно й автономно одна від одної… Так безпечніше. Я сам постійно наполягаю на достатній законспірованості родин наших працівників. Та не у вашому випадку, Алексе!
Швед напружився.
— Але мені достатньо й того, що Лізу в обличчя вже знає уся совєцька резидентура у Лондоні… — промовив він. — Це не жарти, містере Корнуелл.
Той скрушно, майже по-старечому зітхнув.
— Алексе, офіційно ви публічна особа. Тому Елізабет як вашу дружину у Лондоні в обличчя знають значно більше людей, ніж кілька агентів совєцької резидентури. Її знають як дружину британського журналіста, кореспондента «Обзервер», Алекса Макміллана… Звісно, ми можемо приставити до вас у ролі дружини котрусь із наших агенток, якщо будете і далі впиратися, але німці не дурні. Тож раптом вас надумають перевірити і на поверхню спливе, що леді поряд із вами — несправжня дружина… Словом… Це буде занадто жалюгідний провал, Алексе! Скажіть, навіщо вигадувати велосипед, коли Елізабет, ваша дружина, прекрасно справиться з роллю, яка і так належить їй? До того ж, наскільки мені відомо, вона уже не раз допомагала вам у завданнях, останнє з яких — увійти в довіру і безпечно вивести вас на міс Едіт Тюдор-Харт. А тут — взагалі жодного ризику.
— Що вона має робити?
— Нічого особливого, — стенув плечима Корнуелл, — просто бути тією, ким вона є насправді, — вашою дружиною…. Ми зайдемо здалеку, Алексе. Діятимемо дуже обережно. Контора розщедрилася і як моральну компенсацію для вас та вашої чарівної дружини сплачує вам кілька днів відпочинку серед альпійських краєвидів…
Маркова брова поповзла вгору.
— Та невже?
— Отож, — продовжував Корнуелл неспішно, — їдьте собі з Елізабет до Фюссена. Ви — безтурботне подружжя. Милуйтеся водоспадами і Нойшванштайном, увечері відвідайте якусь ресторацію, прогуляйтеся містом, відпочиньте… Вам, до речі, уже заброньовано чудові апартаменти у респектному готелі «Людвиг Баварський». Про маршрут вашої поїздки, що передуватиме мюнхенській події, нікому не має бути відомо…
— А до чого ця прелюдія, містере Корнуелл?
Той приязно подивився на Марка.
— Контора так і не надала вам відпустки після Москви. Тож вважайте ці кілька днів вашим невеличким подружнім вікендом. Вже з Фюссена прибудете до Мюнхена, оселитися у заброньованих для вас німецьким урядом апартаментах та очікуватимете зустрічі зі своїм координатором…
— Координатором?
— Саме так, — кивнув Корнуелл, — скидається на те, що рейхсканцлер Німеччини Адольф Гітлер вельми переймається майбутньою зустріччю з главами найбільших європейських держав у Мюнхені, серед яких передбачається присутність не лише Чемберлена, але й прем’єр-міністра Франції Едуарда Даладьє та прем’єр-міністра Італії Беніто Муссоліні. А найбільше тим, щоб уся та нашвидкоруч спартачена страва була достойно подана світовій спільноті під правильним соусом. Мала належний вигляд. Тому до висвітлення дійства й допускається вельми обмежене коло акредитованих й суворо перевірених журналістів, — пояснював Корнуелл далі. — До кожного з вас Гітлер приставить спеціальних координаторів — високопоставлених офіцерів, які мали б не тільки розважати своїх підопічних та дбати про їх комфортне перебування у Баварії, але й переконатися, що з їхнього пера не вистрибне нічого зайвого.
— А як бути з лордом Чемберленом? Навряд чи я матиму доступ скрізь, де буватиме він, — похитав Швед головою.
— Лорд Чемберлен, — проказав Корнуелл, — як той фарисей, нехай збирає собі гріхи до судного дня, — додав тихіше, наче боячись, що просто отут у власному кабінеті резиденції МІ-6 може бути підслуханим, Корнуелл пильно подивився на Марка. — Він знає, чого туди їде. Часом, Алексе, сум побирає від того, що наша служба може виявитися останнім оплотом безпеки для цілої нації. Але такі, як Чемберлен, зроблять усе, щоб нас знерухомити. Взагалі… — зітхнув Корнуелл, — як ви розумієте, після Великої війни лорди зійшли на пси… У Харбіні ви вже мали справу з одним високоповажним зрадником — лордом Семпіллом.