Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти
- Автор: Яневский Даниил Борисович
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Фолио
- ISBN: 978-966-03-7945-9, 978-966-03-8902-1
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти». Краткое содержание книги:
Вільні каменярі змушені емігрувати до Франції. «Генерали, аристократи, шляхта збирались здебільшого навколо князя Адама Чарторийського, що користувався великим авторитетом», а якщо сказати прямо — був одним з найбільш впливових масонів свого часу, так само як і друга ключова персона радикального еміграційного дисидентського середовища, один з організаторів Листопадового повстання Йоахим Лелевель, тісно пов’язаний з масонськими ложами Франції, Італії та Німеччини[41].
Що ми знаємо про вільних мулярів зразка 1917 р.?
Сучасні знання про братів-мулярів, які діяли на території Російської держави, найбільш повно викладені у монографіях вітчизняних дослідників М. Ходоровського, В. Савченка, О. Крижановської, а також в ґрунтовних розвідках відомого російського фахівця А. Серкова.
Принципово важливий висновок, який випливає з їх розвідок, на нашу думку, є таким: участь у масонських ложах, які Російська імперія успадкувала разом із загарбаними землями РП, від 1772 р. і впродовж всього ХІХ — початку ХХ ст. була єдино можливою продуктивною формою політичної та громадської діяльності представників великоруської, русько/української та польської еліт, які переймалися питаннями трансформації тогочасної Росії у правову демократичну державу.
Ініціатором організаційного становлення масонства на території Російської імперії став видатний науковець, громадський та політичний діяч, професор Московського, Оксфордського, Петербурзького, Стокгольмського університетів, академік Російської Академії наук, визначний просвітитель нашого народу, послідовний прихильник перебудови Росії на принципах автономії неросійських народів харків’янин Максим Ковалевський (1851–1916 рр.).
Першу «національну» ложу в юрисдикції «Великого Сходу Франції» на території Росії було відкрито 15 листопада 1906 р. саме завдяки його зусиллям. На середину того року кількість масонів в країні сягнула 40. Як відзначає російський дослідник В. Брачев, «вже з перших кроків в Росії масонство виявилося обтяжене цілями досить і досить далекими від цілей «істинного» масонства. Проблема морального самовдосконалення «братів» цікавила мало. …Політичні успіхи французького масонства …не могли не надихати російських братів, не спокушати їх на використання масонства у політичних цілях»[42]. Серед залучених новачків був і професор Київського університету, член-кореспондент Російської Академії наук Іван Лучицький.
Саме йому випало відкрити вже в січні 1909 р. першу «українську» ложу — «Київська зоря». Ії очолив відомий громадський та політичний діяч, депутат І Державної Думи, майбутній посол Української Держави в Німеччині барон Ф. Штейнгель (Штайнгаль).
Вищою точкою розвитку поглядів російської масонерії на принципи переустрою держави Романових став Конвент лож 1912 р. під головуванням майбутнього заступника голови Тимчасового уряду Ніколая Нєкрасова.
Саме цей з’їзд, участь в якому від «України» взяли М. Василенко, М. Грушевський та Ф. Штейнгель, став першою «поворотною» подією в історії російського масонства. За даними, які наводить той самий В. Брачев (посилаючись при цьому на свідчення Н. Нєкрасова), на той момент в Росії нараховувалося не менше 14–15 лож, з них 5 — в Петербурзі, 3 або 4 в Києві, 1–2 в Москві та по одній — в Нижньому Новгороді, Мінську та Одесі. Ключовий конфлікт з’їзду — другорядне, здавалося би на перший погляд, питання про назву ложі. «Переважна більшість делегатів, — пише в зв’язку з цим В. Брачев, — були росіянами і обстоювали, щоби орден носив традиційну та загальноприйнятну в Європі назву — «Великий Схід Росії». Однак тут несподівано піднявся зі свого місця український делегат історик М. С. Грушевський і рішуче зажадав, щоби в назві нової масонської асоціації «ні в якому випадку не було слова “Росія”. «Він обіймав в цьому питанні абсолютно непримеренну позицію, заперечуючи за Росією як державною одиницею право на цілісне існування; його з низкою зауважень підтримував Василенко»[43], — цитує спомини відомого юриста, в майбутньому — голови Юридичної наради при Тимчасовому уряді Алєксандра Гальперіна В. Брачев.
41
Дильонгова Г. Історія Польщі. 1795—1990. Київ, Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – 237 с. – С. 58.
42
Брачев В. С. Масоны в России: от Петра I до наших дней (история) // http://www.gumer.info/authors.php? name
43
Брачев В. С. Масоны в России: от Петра I до наших дней (история) // http://www.gumer.info/authors.php? name