Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти
- Автор: Яневский Даниил Борисович
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Фолио
- ISBN: 978-966-03-7945-9, 978-966-03-8902-1
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти». Краткое содержание книги:
Підмайстер наполягав, не зупиняючись перед погрозами. Не злякавшись, Хірам порухом руки наказав йому йти геть. Та в цю мить розлючений злочинець замахнувся лінійкою, щоби завдати йому удару по голові. Хірам відвернув удар, але важка лінійка всією вагою впала на праве плече майстра і позбавила його можливості обеззброїти противника. Хірам швидко попрямував до південних дверей, щоби вийти з Храму, але його там перепинив другий змовник, який ще настирливіше, але так само марно, намагався вирвати у нього Слово майстрів. Відповівши і цьому змовнику те ж, що й першому, Хірам квапливо пішов до західних дверей, але отримав від злочинця удар ломом у тім’я. Похитуючись, попрямував тоді Хірам до останнього, західного, виходу з храму. Та зупинив його там третій змовник, вимагаючи слово майстра. «Краще вмерти, ніж зрадити таємницю, мені довірену», — вигукнув Хірам, і в цю мить нечестивець завдав йому молотком шаленого удару по голові. Хірам упав.
Але повернемося до деяких ключових слів тексту:
— щоби обманом одержати вищу плату без необхідних зусиль та проникнути в Середню Палату,
— під страхом вирвати у нього те, що не сподівалися отримати згідно із своїми заслугами.
Як висловився один з наших відомих братів Йоганн Вольфганг фон Ґьоте, поведінка — це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя. Недостатньо хотіти, треба і робити — це і наполегливо працювати, виконувати завдання, робити свою роботу, яку маєш робити і за першу мету ставити найкраще виконня своїх зобов’язання, а не платню. «Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?» — цей вислів Григорія Сковороди наявно висвітлює те, що призвело до скоєння ганебного вчинку цих підмайстрів.
Та набагато легше знайти помилку, ніж істину. Помилка лежить на поверхні, і її помічаєш відразу, а істина прихована в глибині, і не всякий може відшукати її. …
Достойного Майстра наділено більшою відповідальностю, ніж владою, яка не є абсолютною. Насамперед він має дбати про гармонію в Ложі та дотримання ландмарок. Щоб це зрозуміти і відчути, кожен з Братів повинен пройти свій шлях і використовувати різноманітні методи для оцінкі насамперед своїх вчинків.
Згідно з масонським переданням, істина перебуває під покровом акації, дерева, яке символізує безсмертя. Особлива стійкість, життєздатність, унікальна чутливість акації стали символом чистоти та невинності та користувалася найбільшим пошануванням ще у древніх єгиптян і євреїв.
…
Храм був земним уособленням мікрокосмосу життя та центром духовного пізнання, віддзеркаленням у малому всесвіті. Ложа є мікрокосмосом життя та центром духовного пізнання, віддзеркалює весь земний світ.
У внутрішньому житті кожної Ложі мають дуже велике значення обряди та неписані традиції, основні положення яких не змінюються сотні років.
Тому моральні цінності масонства — Віра, Рівність, Свобода, Честь та Братерство є незмінними основами, вічним фундаментом будь-якої Ложі!
Catechism // Encyclopedia, II, 492
Місце, яке знаходиться в південно-східній частині Ієрусалиму, за часів Давида мало було розвинене, тоді воно мало назву «обмолочена ділянка» і належало Орнану Джебусі. Від нього монарх (Цар Соломон. — Д. Я.) відкупив (цю ділянку), щоби використати як місце Престолу. Після цього Соломон збудував там свій знаменитий Храм. Гора Моріа завжди була місцем молитви євреїв, і вони традиційно вважали, що саме там Авраам мав віддати в жертву свого сина. Але правда полягає в тому, що деякі вважають це правдою, а деякі — ні. Однак масони прймали це як правду і для них місце цього Храму є спеціально святим не тільки тому, що це пов’язано з легендою Авраама, але ще і тому, що гора Моріа є фундаментом Ложі. Вони надають значення цьому місцю, називаючи його місцем, де були принесені три головних жертви.
Масони, націонал-соціалісти та київський політикум: як не треба проголошувати державну незалежність України
(3 березня 1917 р. — 15 січня 1918 р.)
З одного боку, всі дійові особи та обставини ґрунтовно описані, отже, добре відомі та передбачувані. З другого боку, все вкрай заплутано. Читачів плутають численні герої, але найголовніше — сама авторка, неперевершений містифікатор, яка продовжує керувати нашою свідомістю, давно вже перебуваючи в світі Горньому. В цьому сенсі велика кількість українських діячів минулого та істориків всіх епох є вправними послідовниками Агати Крісті. Так само, як і вона, професійно заплутують сліди.