Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Наукова думка
- ISBN: 966000103
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, антропологів, усіх, хто цікавиться історією нашої землі.
Такий характер розподілу призводив до нівелювання матеріального забезпечення мешканців усіх господарсько-побутових комплексів, що виключало можливість економічної і соціальної нерівності серед них і не спричиняло передумов для виникнення економічної залежності або примусу.
Однак з розвитком продуктивних сил наприкінці пізнього палеоліту, що яскраво проявилося у виникненні лука та стріл, первісні громади отримали можливість діставати не тільки більш-менш регулярно необхідні життєзабезпечуючі ресурси, а й здобувати значно частіше їхні надлишки, що поступово призвело до індивідуалізації промислу, розпаду великих громад, ускладнення соціальних стосунків як у громаді, так і між громадами, появи міжгромадського обміну і налагодженню ширших економічних і суспільних стосунків між громадами. Не виключена можливість, що здобич індивідуального промислу безпосередньо потрапляла у сімейний “бюджет”, тоді як продукти колективної пращ продовжували розподілятись рівномірно. Але виникнення економічної диференціації між членами громади поки що не простежується.
Соціально-економічні відносини в суспільстві того часу, напевне, накладали своєрідний відбиток на матеріальну культуру взаємопов’язаних громад, що відбилося в археологічних культурах, окреслених вище на археологічній малі України доби пізнього палеоліту. Однак відтворення соціально-економічних стосунків за матеріалами цих культур — дуже складна і непереконлива справа.
У даному контексті стародавньої історії України, здається, немає потреби викладати проблематичні й суперечливі спроби деяких дослідників підтвердити археологічними джерелами соціологічні схеми етнологів щодо структури первісного суспільства часів пізнього палеоліту, тим більше що в цій проблемі немає єдності і серед самих етнологів.
Труднощі при соціально-економічній інтерпретації археологічних джерел полягають у тому, що вони є лише опосередкованими і вкрай узагальненими проявами взаємовідносин між людьми у первісному суспільстві. Розглядаючи та вивчаючи малу пізньопалеолітичних поселень та археологічних культур, окреслених археологами, треба пам’ятати, що вона не відображає одночасне синхронне існування поселень, мешканці яких спілкувалися між собою.
Археологічна культура — це відбиток послідовного накопичення залишків життєдіяльності споріднених первісних громад протягом щонайменше кількох тисячоліть. Більше того, сучасні мали є лише випадковими вибірками цих залишків, які склалися в результаті польових археологічних досліджень. Археологічні культури, таким чином, здебільшого складаються з окремих здобутків із довгого ряду хронологічних зрізів. Справжня картина розвитку народонаселення та його матеріальної культури, напевне, була значно складнішою, ніж це акумульовано в матеріалах археологічної культури. Тому мала розташування споріднених археологічних пам’яток не відбиває конкретну структуру взаємовідносин первісних громад, а є лише узагальненим відображенням суспільних стосунків у первісному суспільстві.
Щодо спроб деяких дослідників пов’язати на сучасному етапі вивчення археологічних культур палеоліту з конкретними структурними формами первісного суспільства (рід, фратрія, плем’я, шлюбні класи і т. ін.), які відтворюються етнологами, то, на наш погляд, вони є передчасними, тому що археологічна культура може бути відображенням життєдіяльності як племені, так і родової організації або об’єднання декількох споріднених громад, які мали більш-менш тісні сімейно-шлюбні, економічні або суспільні стосунки. Доведення існування племінної організації у пізньому палеоліті з усіма її атрибутами, включаючи екзогамію, нам здається надто ризикованим.
Глава 5
Духовна культура
З усіх видів культури в ранньопервісному суспільстві за археологічними джерелами краще за інші вивчено образотворче мистецтво. Різноманітні прояви цієї творчості, її матеріальні зразки одержали узагальнюючу назву “палеолітичне мистецтво”. Хронологічно воно пов’язано з пізнім палеолітом, часом людини сучасного фізичного типу — Homo sapiens. Протягом пізнього палеоліту простежується поступовий розвиток палеолітичного мистецтва від найпростіших зразків. З усіх видів стародавньої людини, ймовірно, тільки Homo sapiens був здатним до абстрактного, символічного і часом естетичного відображення навколишнього середовища. Водночас найраніші прояви палеолітичного мистецтва датуються раннім палеолітом, про що згадувалося вище.