Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Наукова думка
- ISBN: 966000103
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, антропологів, усіх, хто цікавиться історією нашої землі.
Така реконструкція структури первісного суспільства за часів пізнього палеоліту не є загально визнаною у науці. Вона більш розповсюджена у археологів. Деякі дослідники, найчастіше етнологи, за історичною радянською традицією вважають, що основою суспільних стосунків у пізньому палеоліті була родова організація (останнім часом родова громада), котра базувалася на кровній спорідненості, частіше всього по материнській лінії. Однак з часом прихильників цієї суто етнологічної концепції стає все менше.
Не менш складними є питання власності та розподілу продуктів мисливства та збиральництва, які тісно пов’язані із структурою господарства та характером соціальних стосунків у первісній громаді.
Вище ми вже зазначали, що колективний спосіб промислу великих тварин припускає рівнозабезпечуючий розподіл продуктів полювання та колективну власність на здобич та промислову територію.
Щодо рівнозабезпечуючого розподілу продуктів, то він, напевне, був спричинений низьким рівнем розвитку продуктивних сил. Справа в тому, що незважаючи на значний прогрес у виготовленні знарядь праці, пізньопалеолітична громада навряд чи могла забезпечити всіх своїх мешканців більш ніж необхідним обсягом продуктів. Надлишки їх, що з’являлися завдяки вдалим полюванням, насамперед припасалися на майбутнє у ямах-сховищах або консервувалися, як то було у американських індійців, передусім тому, що саме мисливство як спосіб життєзабезпечення в основі своїй було значною мірою непередбачуваним. Нестійкий сезонний характер мало і збиральництво, яке до того ж зумовлювалося здебільшого примхами клімату. Така ситуація справді дає можливість як ймовірний припустити рівнозабезпечуючий розподіл продуктів усіх видів промислів — як колективних, так і індивідуальних.
Однак такий розподіл життєдайних ресурсів не означає^, що у первісному суспільстві все і завжди розподілялося рівними частинами між усіма членами громади. Громада, дотримуючись принципу рівного забезпечення всіх мешканців поселення, виходила насамперед з потреб виробництва. Тому у випадках виробничої необхідності у надзвичайних обставинах останні запаси продуктів отримували працездатні члени громади, тоді як їхні утриманці задовольнялися незначною кількістю продуктів або іноді навіть голодували. В екстремальних випадках, як це засвідчено етнологією, первісна громада практикувала інфантицид[30], насамперед щодо дівчат, або геронтоцид[31].
Розподіл продуктів виробництва тісно пов’язаний з формою власності. В свою чергу, розвиток форм власності є визначальним аспектом формування економічних відносин. Колективізм виробництва основних життєдайних продуктів у пізньому палеоліті, таким чином, спричиняв колективну власність на основні засоби виробництва. Однак при визначенні пріоритетності колективного виробництва у первісній громаді серед дослідників немає єдності в розумінні характеру, об’єкту та форми власності у цей період.
Так, колективна власність на основні засоби виробництва, і передусім на промислову територію, про яку мовилося раніше, не є загальновизнаною серед дослідників. Одні з них визначають її лише як власність на природні багатства, котрі безпосередньо використовуються в процесі праці, не визначаючи власність на саму територію як простору, на якому відбувається сам процес життєдіяльності. При цьому вони спираються як на спостереження етнологів, які засвідчують у деяких етнографічних народів (хадза Східної Африки, алакалуфи Південної Америки, окремі групи ескімосів) брак поняття власності на промислову територію, так і на той факт, що зміст цього поняття змінюється від епохи до епохи і тісно пов’язаний з розвитком продуктивних сил. Тому нібито в первісній громаді власність на основні засоби виробництва розуміли лише як власність на промислових тварин, їстівні рослини, сировину для виготовлення знарядь праці і таке інше, не пов’язуючи її безпосередньо з обмеженою територією. До того ж первісні громади нібито постійно перебували у динамічній рухливості, що взагалі зумовлювало тимчасовий характер, власності у первісному суспільстві, і, природно, передусім це стосується промислової території.
30
Інфантицид — знищення немовлят.
31
Геронтоцид — знищення стариків.