Літературно-критичні нариси. Опрацювання та передмова — Малґожата Кітовська-Лисяк
- Автор: Шульц Бруно
- Год: 1938
- Язык: украинский
- Год: ДУХ І ЛІТЕРА
- ISBN: 978-966-378-265-2
- Переводчик: Віра Меньок
- Жанр: Критика
Электронная книга - «Літературно-критичні нариси. Опрацювання та передмова — Малґожата Кітовська-Лисяк». Краткое содержание книги:
Книга адресована літературознавцям та філософам, а також широкому колу гуманітаріїв й усім, хто цікавиться культурою міжвоєнної доби.
_________________________
Поезія — це короткі поєднання сенсу між словами, несподіване відроджування первинних мітів.
Бруно Шульц, «Мітологізація дійсності»
* * *
Є змісти, ніби призначені нам, приготовані, що чекають на нас на самому вступі у життя. Так я у віці восьми років сприймав баладу Ґьоте з усією її метафізикою. Попри напівзрозумілу німецьку, я вловив, відчув сенс і, зворушений до глибини, плакав, коли мені мама її читала.
Такі образи становлять програму, визначають залізний капітал духу, даного нам дуже рано, у формі передчуттів і напівсвідомого досвіду. Гадаю, вся решта життя витрачається нами на те, щоби зінтерпретувати ці з'яви, переглянути їх у всьому змісті, який здобуваємо, провести крізь усі розпинання нашого інтелекту, на які нас вистачає. Ці ранні образи визначають мистцям межі їх творчості. Їхня творчість є дедукцією готових передумов. Потім вони вже не відкривають нічого нового, а тільки вчаться щоразу краще розуміти ще на вступі довірений їм секрет; їхня творчість є постійною екзегезою, коментарем до того єдиного вірша, що їм був заданий. Зрештою, мистецтво не розгадує цього секрету до кінця.
Бруно Шульц до Ст. І. Віткевича
* * *
Кафка напрочуд чітко бачить реалістичну поверхню дійсності, майже напам'ять знає її жестикуляції, всю зовнішню техніку подій та ситуацій з їхніми поєднаннями й переплетеннями, але все це для нього тільки нетривка шкіра без коріння, яку він знімає, наче делікатну паволоку, накладаючи на свій трансцендентний світ, трансплантуючи у свою реальність. Його ставлення до дійсності наскрізь іронічне, зрадливе, сповнене злої волі — ставлення престидижитатора до свого апарату.
Бруно Шульц, «Передмова до польського перекладу „Процесу” Франца Кафки»
Батько незліченного пташиного роду, вирощеного ним у віддалених закапелках дому, дозволяє ключам павичів, фазанів і пеліканів відлітати з вікон у вечірній краєвид — осередок їхніх мандрівок, вихорів і кружлянь, — допоки його головний ворог, покоївка цього дому Аделя, не розжене цю ройовищну пташину хмару на всі чотири вітри. Після цієї поразки він починає поволі занепадати, всихається — з кожним днем меншає, у спорожнілих кімнатах, посеред безтурботної забави, недоречної балаканини і цвіркотіння, поступово губиться у кімнатах великого помешкання його родичів, зберігаючи хіба що якусь видимість життя у поставі опудала старого кондора, а потім однієї ночі приходить з коротким візитом до матері — як комівояжер, що подорожує у торгівельних справах.
В одвічній суперечці з тарганячим родом, який одного дня залив помешкання своїм чорним ройовищем, зацькований ненавистю, він непомітно вплутується в ті лабіринти почуттів, де відраза перетворюється на несамовиту чарівність, і поступово переймає манери і стиль життя цього ненависного племені. Автор щоразу дозволяє йому повертатись із цих його перетворень, щоби невдовзі ми знову побачили його, котрий читає лекцію про маріонеток, манекени та «єретичну деміурґію» для аудиторії малих швачок, викладає наукову дисертацію, в якій ставить під сумнів виняткове право Деміурґа на творення і методами засудження та єретизму пояснює процес виникнення життя.
Так автор дозволяє йому прямувати особливою дорогою — від пригоди до пригоди, від поразки до поразки, посеред інших постатей та подій цієї книги, оточеному барвистим пейзажем, який у щоразу нових конфігураціях супроводжує його починання.
З німецької перклав Єжи Фіцовський
Першодрук:
Bruno Schulz, Księga listów, zebrał, opracował, wstępem, przypisami i aneksem opatrzył Jerzy Ficowski, Kraków 1975, s. 177—178; першодрук у німецькому оригіналі: Bruno Schulz, Die Wirklichkeit ist Schatten des Wortes. Aufsätze und Briefe, s. 325—327, herausgegeben von Jerzy Ficowski, Carl Haser Verlag, 1992; назва оригіналу: Exposé über das Buch „Zimtläden” von Bruno Schulz [цей текст Шульц написав 1937 року німецькою мовою, з надією на зацікавлення закордонних видавців (італійських, австрійських або французьких) опублікуванням «Цинамонових крамниць»].
Перевидання, зокрема:
Bruno Schulz, Republika marzeń. Utwory rozproszone. Opowiadania. Fragmenty. Eseje. Rysunki, wybór, opracowanie i posłowie Jerzy Ficowski, Warszawa 1993, s. 46—48.
[«В основі цієї нової збірки прози Шульца…»]
В основі цієї нової збірки прози Шульца лежить мрія про оновлення світу через силу захоплення, через вихлюп натхнення, лежить прадавня людська віра у те, що затамована і прихована, стримана краса речей тільки й чекає на натхненного, щоби, визволеною, вилитися на весь світ блаженним уторгненням. Ця давня віра містиків набуває в цій книзі тілесних форм, формується у своєрідну есхатологію, у коло легенд, виткане з фрагментів усіх культур та мітологій, розгортається у сплутаній та приголомшливій фабульності. Варте уваги те, що ця фабульність, з усім її багатством культурних елементів, має суто приватний і поодинокий характер, що тут використовується цілком нова і своєрідна термінологія, що тут створено новий орган давніх й одвічних людських мрій. Ці мрії про визволення з-під тілесних пут, про перетворення життя завдяки поезії знайшли в особі Шульца нового патрона, особливий клімат, в якому вони проростають чутливою, тропічною вегетацією: якесь легендарне дитинство, сповнене дивами, захопленнями і перетвореннями. Дивина і буденність, чудотворність і вулична магія, мрія та реалізм — і все це пронизане надзвичайно барвистою, надзвичайно приголомшливою фабулою.
Автор, котрий сам ілюструє свою книгу, вже у самому прагненні до цілковитої завершеності твору власноруч нагадує натхненних середньовічних капеланів і ремісників.
Першодрук:
«Крильце» обкладинки першого видання «Санаторію під Клепсидрою», Варшава, 1937 [текст був опублікований анонімно, однак, вірогідно, написаний самим Шульцом].
Перевидання:
Jerzy Ficowski, Okolice sklepów cynamonowych. Szkice, przyczynki, impresje, Kraków 1986, s. 62—63 [у цьому виданні див. докладні пояснення].
У майстернях польських письменників і вчених
Моєю найближчою книгою буде збірка з чотирьох оповідань. Тема — як зазвичай — неважлива і складна для викладу. Сам я маю на свій ужиток певне ніщо, яке не говорить власними назвами. Скажімо, тема одного з цих оповідань має запозичену у Йокаї[1] назву «Marsz za porte-épée».
1
Мор Йокаї (1825—1904) — угорський письменник-романіст, одна з найбільш впливових постатей в угорській літературі XIX століття [тут і далі — посилання перекладача Віри Меньок].