Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Критика » Літературно-критичні нариси. Опрацювання та передмова — Малґожата Кітовська-Лисяк
Літературно-критичні нариси. Опрацювання та передмова — Малґожата Кітовська-Лисяк - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Літературно-критичні нариси. Опрацювання та передмова — Малґожата Кітовська-Лисяк

Электронная книга - «Літературно-критичні нариси. Опрацювання та передмова — Малґожата Кітовська-Лисяк». Краткое содержание книги:

Ця збірка літературно-критичних, теоретико-літературних та філософських текстів Бруно Шульца відкриває нову грань творчості мистця й дозволяє поглянути на нього як на талановитого літературного критика, уважного до сучасного йому літературного дискурсу. Бруно Шульц постає як філософ й теоретик літератури, який створив оригінальну концепцію літературної творчості, запропонував власний інструментарій аналітичного прочитання і рецепції художнього тексту.
Книга адресована літературознавцям та філософам, а також широкому колу гуманітаріїв й усім, хто цікавиться культурою міжвоєнної доби.
_________________________
Поезія — це короткі поєднання сенсу між словами, несподіване відроджування первинних мітів.
Бруно Шульц, «Мітологізація дійсності»
* * *
Є змісти, ніби призначені нам, приготовані, що чекають на нас на самому вступі у життя. Так я у віці восьми років сприймав баладу Ґьоте з усією її метафізикою. Попри напівзрозумілу німецьку, я вловив, відчув сенс і, зворушений до глибини, плакав, коли мені мама її читала.
Такі образи становлять програму, визначають залізний капітал духу, даного нам дуже рано, у формі передчуттів і напівсвідомого досвіду. Гадаю, вся решта життя витрачається нами на те, щоби зінтерпретувати ці з'яви, переглянути їх у всьому змісті, який здобуваємо, провести крізь усі розпинання нашого інтелекту, на які нас вистачає. Ці ранні образи визначають мистцям межі їх творчості. Їхня творчість є дедукцією готових передумов. Потім вони вже не відкривають нічого нового, а тільки вчаться щоразу краще розуміти ще на вступі довірений їм секрет; їхня творчість є постійною екзегезою, коментарем до того єдиного вірша, що їм був заданий. Зрештою, мистецтво не розгадує цього секрету до кінця.
Бруно Шульц до Ст. І. Віткевича
* * *
Кафка напрочуд чітко бачить реалістичну поверхню дійсності, майже напам'ять знає її жестикуляції, всю зовнішню техніку подій та ситуацій з їхніми поєднаннями й переплетеннями, але все це для нього тільки нетривка шкіра без коріння, яку він знімає, наче делікатну паволоку, накладаючи на свій трансцендентний світ, трансплантуючи у свою реальність. Його ставлення до дійсності наскрізь іронічне, зрадливе, сповнене злої волі — ставлення престидижитатора до свого апарату.
Бруно Шульц, «Передмова до польського перекладу „Процесу” Франца Кафки»
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 65
Перейти на страницу:

Отож, видавнича праця зосередилася насамперед на комплектуванні текстів. У більшості випадків тексти подаються згідно із зазначеними перевиданнями їх, включно з існуючими в них редакційними уточненнями, зокрема щодо характерних для Шульца пунктуаційних особливостей, які з перспективи сучасних правописних мовних канонів могли б іноді сприйматися як помилки (див. зауваги Єжи Яжембського на цю тему у вступі до кн.: «Бруно Шульц «Оповідання…», с. CXXVIII–CXXX). Ці особливості належать, однак, до стилю письменника, до багатого арсеналу художніх засобів, використаних автором «Санаторію під клепсидрою», і разом з іншими вони вказують на те, що його «неоригінальна» творчість нерідко «лише позірно» (використовую тут слова автора з його відомих міркувань про суть реальності) набуває форми «літературно-критичних нарисів», будучи насправді ще одним утіленням художньої прози.

Це підтверджує аналіз Марти Бартосік, яка зазначає, що «літературно-критичні нотатки» — це яскравий приклад авторської критики («Бруно Шульц як критик», с. 18), а також підкреслює, що «Шульц-критик багато чим завдячує Шульцові-письменнику» (с. 19). У цьому контексті взірцевим є інтертекстуальний аналіз дослідниці есею на тему Еґґи ван Гаардт і Б’янки, героїні «Весни» (с. 22—28). Підсумовуючи свої міркування, авторка стверджує: «До своїх мета- та паралітературних висловлювань (літературно-критичні нариси, публіцистичні автокоментарі, листи тощо) […] Шульц переніс більшість проблемних мотивів, естетико-філософських категорій, визначальних для його белетристики (наприклад, міт, дитинство), і за допомогою притаманних їй художніх засобів (метафорика, образотворення, сукупність стилістичної тропіки тощо) вибудував їхній мовно-стилістичний шар» (с. 129).

Малґожата Кітовська-Лисяк

Люблін, березень 2000 / липень 2012 року

Exposé про «Цинамонові крамниці» Бруно Шульца

У цій книзі здійснено спробу відтворити історію певної родини, певного провінційного дому — не на реальних елементах, подіях, характерах чи справжніх долях, а через пошук містичного змісту понад ними, остаточного сенсу цієї історії.

Автор ділиться враженням, що не можна сягнути найглибшого дна біографії, остаточного сенсу долі ні через життєпис зовнішнього, ані за допомогою психологічного аналізу, навіть якщо він проникає щонайглибше. Ці остаточні відомості про людське життя приховані радше у цілком інших вимірах духу — не в категоріях фактів, а в їхньому духовному сенсі. Однак життєпис, який прагне вияснення свого власного сенсу і зосереджений на власному духовному значенні, є нічим іншим, як мітом. Ця темна, сповнена передчуттями атмосфера, ця аура, що згущується довкола кожної родинної історії і, мов блискавка, містично її осяває, — так, ніби там була прихована головна таємниця крові й роду, — відкриває поетові доступ до того іншого обличчя, до тієї альтернативи, до глибшого шару історії.

Тут автор переживає споріднені з Античністю відчуття, міркує, що свою креацію, свої фантазування і мрії він почерпнув з поганського розуміння життя — подібно до того, як для стародавніх генеалогія власного роду ставала мітом після відходу в небуття другої чи третьої генерації, а погляд у минуле вже шукав мітологічних пояснень історії роду.

Однак показане у цій книзі — це жодним чином не мітологія, хоч якось підтверджена в історії культурою чи історично перевірена. Елементи цієї мітологічної мови випливають з якоїсь темної країни ранніх дитячих фантазій, передчуттів, страхів, очікувань на зорі життя, яка є первинною колискою мітичного мислення. Варто було згустити мітичну імлу до єдиного й повного сенсу світу легенд, дозволити, щоб вона дозрівала до свооєрідної особистої і приватної мітології, не втрачаючи при цьому свого автентичного підґрунтя.

У центрі подій бачимо «батька», загадкову постать, купця, котрий, верховодячи посеред громади темних і рудоволосих суб’єктів, керує крамницею роздрібних товарів. Бачимо його, замученого вічною гонитвою, з глибоким неспокоєм у серці про вічну таємницю, з безнастанним настирливим намаганням дійти суті речей за допомогою вельми ризикованих експериментів. Цьому суворо випробовуваному, переслідуваному долею мужеві судилося самотньо плекати свої медитації про спасіння світу посеред тупого і байдужого оточення, глухого до його метафізичних турбот, — і майже зламатися під тиском метафізичної місії. Його проблематичні, єретичні експерименти торкаються коріння таємниці світу. Його постійно спокушає, щоби нечестивою рукою маніпулювати таємними вузлами єдності світу, перебирати пальцями, лоскотати його загадку у найбільш вразливому місці — і провокувати.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 65
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)