Таємниця «Вогняного Ока»
- Автор: Артур Роберт
- Серия: Альфред Хічкок і «Три Агенти» #7
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Детское действие
Электронная книга - «Таємниця «Вогняного Ока»». Краткое содержание книги:
Привіт! Охоче познайомлю вас, друзі, з трійцею моїх юних приятелів — Юпітером Джонсом, Бобом Ендрюсом та Пітом Креншоу, які називають себе «Три Агенти». Їхній девіз — «Розплутаємо будь-яку справу!»
Юпітер Джонс славиться надзвичайною спостережливістю та кмітливістю. Піт Креншоу — найдужчий у цій трійці. Боб Ендрюс має нахил до наукових досліджень, вони йому вдаються. Разом вони — чудовий гурт.
Мешкають приятелі в містечку Рокі-Біч, в Каліфорнії, неподалік славетного Голлівуду. Свій штаб вони влаштували у складі різного брухту, який належить тітоньці та дядькові Юпітера — Матильді й Титусу Джонсам.
От ми й познайомились. А тепер — пригода починається!
Він сів і продовжував говорити:
— У мене тільки на вас надія, адже я просто — як це у вас в Америці кажуть — вибитий з колії. Нещодавно помер брат мого дідуся, його звали Гораціо Август. Його адвокат переслав мені листа, з якого я нічогісінько не можу зрозуміти…
— Зізнаюсь, я також, — втрутився Хічкок. — А втім, Гораціо Август, видно, вважав, що його троюрідний внук зможе зрозуміти. Августе, друже, покажи листа хлопцям.
Гус дістав з кишені гаманець та обережно добув з нього складений аркуш розкішного паперу, поцяткований нерозбірливим письмом.
— Ось, — сказав він і подав аркуш Юпітерові, — погляньте, чи зрозумієте тут хоча б що-небудь.
Боб та Піт і собі схилились над аркушем, зазирали через Юпітерове плече. Там було написано:
«Августові Августу, моєму троюрідному внукові.
Август — твоє ім'я, «август»- твоя слава, і в «августі» твоє щастя. Нехай не зупинить тебе гора перепон, яка стоїть на твоєму шляху. Тінню твого народження позначені і початок і кінець.
Копай глибоко, сенс моїх слів — лише для тебе. Я не можу писати зрозуміліше, щоб інші не дізналися того, що належить знати тільки тобі. Він мій, я придбав його та володію ним, хоча ніколи не випробовував його злих чарів. Але п'ятдесят років уже минули, за півстоліття він очистився. Та все ж його не можна відібрати або викрасти, а можна тільки купити, отримати в подарунок або знайти.
Тому пильнуй, а втім, час — це дуже суттєво. Його та свою любов я залишаю тобі.
Гораціо Август».
— Оце так! — вигукнув Боб, — Ну й листик!
— Ніби й не по-англійськи написаний, — додав Піт. — До речі, як розуміти «злі чари»?
— Це коли хтось хоче тобі нашкодити, — пояснив Боб.
Юпітер подивився на лист проти світла, гадав побачити тайнопис.
— Гарна думка, юний друже, — схвалив Хічкок, — але в листі немає ані шифру, ані безбарвного чорнила, ані ще якихось хитрощів. Я віддавав листа на технічну експертизу в нашій студії. До того ж, за словами адвоката, який переслав Августові ці папери, писався лист у його присутності, за кілька днів до смерті містера Гораціо. Він одразу передав конверта адвокатові зі вказівкою відіслати листа в належний час. Так що розгадка захована саме в цьому тексті, який ми щойно прочитали. Що думаєте з цього приводу?
— Отже, так, — почав повільно Юпітер, — з одного боку, тут усе зрозуміло…
— Де вже зрозуміліше! — фиркнув Піт. — Ні, мені це подобається! Мені теж, Юпе, все зрозуміло — як у тумані на Тихому океані безмісячної ночі!
Юпітер пропустив цю шпильку повз вуха. Він замислився над загадковим листом.
— З другого боку, — продовжував він, — очевидно, що містер Август прагнув відправити своєму внукові таке послання, яке ніхто інший не зміг би зрозуміти. Він щось заховав, схоже, що заховав давно, п'ятдесят років тому. Це «щось» дуже коштовне, і якби він просто написав, де його шукати, то цю коштовність могли б викрасти. Все це ясно, як білий день.
— Припустимо, що так, — згодився Піт, — але ж усе інше — темне, як ніч.
— Можливо, — продовжував Юпітер, — що справжній зміст листа є лише в декількох словах, інші ж написані для того, щоб збити з пантелику сторонніх. Почнемо спочатку. «Август — твоє ім'я…»
— Цілком справедливо, — дуже серйозно сказав Гус, — як і те, що «август» — моя слава. Через наймення Август Август наді мною ціла школа глузувала. Геть замучили.
— А що може означати фраза «і в «августі» твоє щастя»? — запитав Боб.
— Тут треба помізкувати, — згодився Юпітер. — Якщо він хотів сказати, що Гусові поталанить у серпні, він би сказав «і в августі» ти будеш щасливий», але ж не випадково він написав — «і в «августі» твоє щастя».
— Вдало підмічено! — відгукнувся Хічкок. — Якщо він не писав наспіх і не помилився випадково, коли формулював думку.
Перший Агент заперечно похитав головою:
— Ні, гадаю, текст послання добре продуманий, просто ми поки що не можемо здогадатися, що він мав на увазі.
— Мій; день народження у серпні, — втрутився в розмову Гус, — шостого числа. Тому мене так і назвали. Батько тоді сказав: «Хлопця на прізвище Август, котрий родився у серпні, можна назвати тільки Августом». Чи не пов'язана ця фраза з моїм днем народження? Про нього йдеться в наступному реченні.
Юпітер замислився.
— Не знаю, — мовив по довгій паузі, — якщо твій день народження через два дні, можливо, саме його стосуються слова «втім, час — це дуже суттєво».
— Якщо у нашому розпорядженні лише два дні, то погані наші справи, — кинув Піт. — Тут і двох років не вистачить, аби все розгадати.