Таємниця «Вогняного Ока»
- Автор: Артур Роберт
- Серия: Альфред Хічкок і «Три Агенти» #7
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Детское действие
Электронная книга - «Таємниця «Вогняного Ока»». Краткое содержание книги:
Привіт! Охоче познайомлю вас, друзі, з трійцею моїх юних приятелів — Юпітером Джонсом, Бобом Ендрюсом та Пітом Креншоу, які називають себе «Три Агенти». Їхній девіз — «Розплутаємо будь-яку справу!»
Юпітер Джонс славиться надзвичайною спостережливістю та кмітливістю. Піт Креншоу — найдужчий у цій трійці. Боб Ендрюс має нахил до наукових досліджень, вони йому вдаються. Разом вони — чудовий гурт.
Мешкають приятелі в містечку Рокі-Біч, в Каліфорнії, неподалік славетного Голлівуду. Свій штаб вони влаштували у складі різного брухту, який належить тітоньці та дядькові Юпітера — Матильді й Титусу Джонсам.
От ми й познайомились. А тепер — пригода починається!
— Саме так, містере Гелберт, — підтвердив Юпітер. А коли всі знають, що доба складається з двадцяти чотирьох годин, то навіщо писати про це в оголошенні? Чому б не написати просто: «Отримаєте «ролс-ройс» на тридцять діб»?
— Чому? — спантеличено перепитав Гелберт. — Та мені хотілося, щоб це було привабливіше.
— Дуже добре, — охоче згодився Юпітер. — Але що ж виходить? З тексту вашого оголошення я дізнаюся проте, що переможець може користуватися «ролс-ройсом» тридцять разів по двадцять чотири години. Тобто, іншими словами, тридцять діб, які складаються з двадцяти чотирьох годин поїздок на автомобілі. А за моїми розрахунками, — він розгорнув блокнотика, ми користувались авто в загальному сімдесят сім годин та сорок п'ять хвилин, що дорівнює: три доби п'ять годин та сорок п'ять хвилин. Отже, у нас залишилося майже двадцять сім діб безкоштовного прокату автомобіля. Якщо бути геть точним — двадцять шість діб вісімнадцять годин та п'ятнадцять хвилин.
Піт з Бобом не йняли віри почутому. Юпітер не мав рації, але те, що він говорив, звучало страшенно переконливо. Справді, в умовах конкурсу значилось: «30 діб по 24 години в кожній», а якщо рахувати, що одна доба — це двадцять чотири години користування автомобілем, то виходить, що правда на боці Юпітера.
Здавалося, Гелберт утратив здатність говорити. Він почервонів ще дужче.
— Але ж це нісенітниця! заволав він, — Я ніколи нічого подібного не казав! Принаймні не збирався казати.
— Ось чому завше потрібно особливо пильнувати, аби те, що ви кажете, не відрізнялося від того, що ви хотіли сказати, — зауважив Юпітер. — А в цьому випадку ви написали…
— Я не мав цього на увазі! — зарепетував Гелберт. — В будь-якому випадку, якщо думаєте, що можете нескінченно довго безкоштовно користуватись моїм найкращим автомобілем та водієм, ви з'їхали з глузду. Чхати мені на те, що написано в оголошенні. Я хотів сказати — тридцять діб, і край! Ваш термін скінчився!
— Але ж нас цілий тиждень не було в місті, містере Гелберт, — несподівано втрутився в розмову Боб. — І ми в цей час не користувалися авто. Чи не могли б ви просто додати цей тиждень до наших тридцяти діб?
— Ні! — верескнув управитель. Але раптом він згідне кивнув головою. — Ну, гаразд, я піду вам назустріч. Якщо пообіцяєте дати мені спокій, дозволю вам ще двічі викликати мого автомобіля. Але двічі — означає двічі, на цьому — все!
Юпітер зітхнув. Він дуже не любив, коли його плани не здійснювались. Він так розраховував на те, що формулювання рекламного оголошення дозволить їм ще тривалий час користуватися «ролс-ройсом», Зрештою, він же правильно порушив питання: якщо ви написали «30 діб по 24 години в кожній», то це означає 30 помножити на 24? Але дорослі, на жаль, частенько ведуть себе нерозумно та нелогічно.
— Гаразд, — мовив він, — ще двічі. Перший раз — завтра о 9.30 ранку. Дякуємо, містере Гелберт. — Він звернувся до приятелів: — За мною, Другий та Секретарю!
Піт і Боб мовчки рушили за ним. Друзі повернулись до Джонсів.
— Ну от, — похмуро сказав Піт, — а що ж нам робити після цих двох разів? А якщо трапиться ще якесь розслідування? На велосипедах кататимемось з кінця в кінець Південної Каліфорнії, чи як?
— Доведеться більше працювати на складі, — відповів Юпітер, — щоб тітонька Матильда дозволила користуватись вантажівкою і відпускала з нами Ганса або Конрада.
— Але ж постійно то вони зайняті, то вантажівка, — . зауважив Боб, — Схоже, настає кінець Трьом Детективам. Юпе, ти ж сам це розумієш.
— Ми ще двічі можемо замовити «ролс-ройс», — а тоді, ось побачиш, щось придумаємо, — твердо сказав Юпітер. — Я покладаю великі надії на завтрашню зустріч з містером Хічкоком. Відчуваю, що він приготував для нас неабияку таємницю!
ЗАГАДКОВЕ ПОСЛАННЯ
— Ну, друзі, — пророкотав Альфред Хічкок, — познайомтеся з моїм юним приятелем з Англії. Його звати Август, і прізвище в нього Август… т-так, трохи незвичне ім'я. Августе, це Юпітер Джонс, Піт Креншоу та Боб Ендрюс. У них великий досвід розплутування різних таємниць, можливо, й тобі допоможуть.
Три Детективи влаштувались у розкішному голлівудському кабінеті славетного кінорежисера. Хлопець, який сидів біля Альфреда Хічкока, підвівся зі стільця, аби привітати прибульців. Він був високий та худорлявий, вищий Піта, але значно вужчий у плечах, мав довге дуже світле волосся. Окуляри з масивною оправою сиділи на його тонкому з маленькою горбинкою носі.
— Дуже радий з вами познайомитись, — сказав Август і потиснув хлопцям руки, — прошу, називайте мене просто Гус.