Понтиїзм. Казки кінця світу
- Автор: Михед Александр
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Кальварія
- ISBN: 978-617-7192-007
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Понтиїзм. Казки кінця світу». Краткое содержание книги:
— Давай щас бистренько з цим розберемся, а тоді всьо шо скажеш, — відповідає Пітер, підморгуючи сестрі, — Катюх, глянь, чи всьо робить.
Пітер передає дівчинці свій стільниковий, який радше схожий на міні-ракету, ніж на переговорний пристрій.
Кейт зграбно вправляється з телефоном, вимикає звук, налаштовує вбудовану камеру на режим відос. Пітер поволі підводиться з килима, уявляючи себе «Пандою кунг-фу» на таємній операції. Кейт кілька секунд вирішує, чи повзти по-пластунськи чи пройти навшпиньках, як балерина.
Діти з налаштованою камерою в руках пробираються довжелезним коридором з високою стелею. Цієї миті обоє уявляють, що загубилися в темному лісі, наповненому різними звуками: у сусідів зверху закипає чайник, у сусідів знизу — ремонт, голуби харчуються за вікном і вибивають дратівливу чечітку на козирках балкона, а головне — десь там, у кінці коридору, у лігвищі звіра, у печері людожера, щось жахливо порипує, часом стукає і лунають стишені жіночі зойки. Так, ніби монстр вирішив повільно мучити свою жертву, висмоктуючи життя краплина за краплиною.
Діти підходять до дверей спальні, звідки долинають ці жахливі містичні звуки і вже краще чутно, що там не просто катують жінку, але й проводять ритуальне вбивство — хтось хрипуче пришіптує: «Ти моя багіня, да-а-а, багіня розкішна, да-а-а».
Пітер намагається вловити ритм вигуків, щоби вихопити момент, коли хрипіння буде найголоснішим. Вичікуючи необхідну мить, хлопчик почувається героєм комп’ютерної гри, якоїсь веселої, бездумної аркади, де треба вимкнути мозок і тільки вловити ритм — так зможеш уникнути небезпеки. Пітер затамовує подих і тисне на ручку дверей, яку він разом із дверима завбачливо постійне змащує, щоб вона не видавала зайвого зойкоту.
Пітер ледь прочиняє шпарину, а Кейт просовує вічко камери телефона. Діти дивляться на екран і через нього вдивляються в те, що знімають, — на ліжку лежить жінка з широко розсунутими ногами, а над нею прихрипуючи трудиться їхній названий татко. Жінка схлипує, замруживши очі. Вітчим заривається в її волосся і, як заведений, повторює: «Ти багіня, нічо мені не нада, тебе одну хочууууу».
Діти не мають особливого інтересу до того, що відбувається на маленькому екрані. Так, ніби для них це звична річ, і вони байдужо знімають відос, не змінюючи свого механічного рутинного плину — встати, вмитися, поїсти, поспати на заняттях, обматюкати гувернантку, поїсти бабусиних витребеньок, погратися, пограти у піжмурки з прихованою відеонянею, пограти на компі, залити новий відос, пошукати свіжі відоси в соцмережах, поїсти бабусиних викрутасів, поімітувати інтерес до іграшок і відзняти черговий відос із вітчимом у головній ролі.
Минуло менше хвилини. Діти знуджено вдивляються в екран, прислухаючись до звуків із кімнати. Вітчим почав відчайдушно хрипіти, певно, добігаючи до кінця свій спринтерський забіг. Цієї миті хтось лагідно посунув дітей від щілини зі словами: «А що тут у вас?»
Наступної секунди лагідний голос змінився брутальною лайкою. Вітчим іще не петраючи, що відбувається, намагався пришвидшити темп, щоби встигнути кінчити з думкою: «На хер все, хоч там як». При цьому він підсліпуватими очицями вдивлявся в бік, звідки долинав крик. Але його безокулярні потуги були немічними, тож бачив він тільки розмиту сіру пляму.
Жінці під ним уже було боляче від його гарячкуватих стрибків, і вона хотіла якомога швидше вирватися з-під нього. Вона миттю зрозуміла, хто саме кричав, — мама Пітера і Кейт повернулася раніше з прогулянки. Поруч із нею вона побачила дітей, які вдивлялися в екран телефону, либонь, знімаючи все.
Розлючена дружина скочила на ліжко і вдарила ногою чоловіка в писок, п’ятою вліпила коханці в рило.
— От, бля, весь відос спортила, — промимрив Пітер.
— Перестань, Пєть, так іще лучче, — заспокоїла його Кейт.
Вітчим промурмотів: «Я всьо поясню», але замість відповіді отримав знову ногою в писок, а п’ястуком в око. Чоловік нарешті відчепився від коханки, і жінка вліпила ногою по волохатому череву і по настовбурченому презервативу. Вітчим зойкнув і скрутився бубликом. Жінка з огидою витерла ногу об простирадло і навалилася на коханку.
— Отето відос получаєцця, — вигукнув Пітер.
Кулаки, загострені кількома перснями, драли волосся навсібіч і роздирали обличчя.
— Ах ти лярва, курва, падруга значіт, підсобить захотіла, сучка ти драна, — примовляла вона.
Цієї миті вітчим потягнувся за окулярами, щоб хоч якось прояснити ситуацію. Дружина знову скочила на ліжко, і п’яткою вгатила вітчиму в пузо, роздираючи французьким манікюром його товсті щоки.