Вождь червоношкірих (Збірник)

Тиняючись без діла з коричневим цигарковим папером у руках, ковбої беззлобно, але безперервно кляли складівника Сема Ревела. Сем стояв у дверях, граючись червоною бахромою на рожевих рукавах бавовняної сорочки і любовно роздивляючись єдину пару жовтих черевиків у радіусі сорока п'яти миль. Ревел серйозно завинив, і тому зараз йому доводилося розриватися між двома надзвичайно важливими заняттями, а саме несміливими вибаченнями і спогляданням власного одягу. Сем проґавив, як на ранчо закінчилися стратегічні запаси тютюну.

— Хлопці, я думав, за стійкою лежить ціла коробка, — пояснював він. — А вона виявилася порожньою.

— Трясця твоїй матері! — вилаявся Нечепура Роджерс із пасовища Ларго Верде. — Тобі що, по голові батогом заїхали? Я десять миль верхи проїхав, щоб розжитися на тютюнець. Ох, чує моя душа, комусь сьогодні порахують ребра!

— Коли я від'їздив, хлопці курили пресований жувальний тютюн із сушеним мескітовим листям, — зітхнув Мустанг Тейлор, ковбой із ранчо Три Водопої. — Вони вірять, що я повернуся десь о дев'ятій, і триматимуть папір для самокруток напоготові, щоб затягнутися по-справжньому, перш ніж заснути. А я приїду і скажу їм, що у косоокого, вівцеголового, жовтолапого, вичепуреного як опудало сина скаженого мустанга Сема Ревела немає тютюну!

Грегоріо Фалькон, мексиканський вакеро і найкращий метальник ласо на Сіболо, нацупив широчезне солом'яне сомбреро, гаптоване сріблом, на копицю чорних як смола кучерів і почав длубатись у кишенях в надії знайти хоч трішки дорогоцінного тютюну.

— Дон Самуель, — у голосі його своєрідно поєднувалися докір і вишукані кастильські манери, — вибачте мені. Подейкують, що у зайця і вівці найменше секос… як ви це називаєте — мізки? Це брехня — вибачте мені, дон Самуель. Думаєте, люди, яким нема чого палити… але вибачте мені, дон Самуель.

— Хлопці, яка користь із переливання з пустого в порожнє? — безтурботно заявив Сем, нахилившись, щоб протерти носаки черевиків червоно-жовтим носовичком. — Ренс у вівторок поїхав до Сан-Антоніо, я замовив йому тютюн. Панчо вчора пригнав коня господаря, а Ренс приїде на фургоні. На ранчо закінчилися мішки для вовни, ковдри, цвяхи й консервовані персики. Він точно сьогодні повернеться. Ренс завжди рано вирушає в дорогу і мчить, наче за ним половина пекла женеться. Не встигне сонечко сісти, як він буде тут як стій.