П'ята Саллі

— Ну, — пирхнула я, — тому, що мене — п’ятеро, а ти — лишень одна.

У Меріенн щелепа відвисла.

— Ти це визнаєш?

— Чи визнаю я? Я пишаюся цим. Таким чином я вп’ятеро розумніша, вп’ятеро красивіша та вп’ятеро сексуальніша за решту.

Вона спопелила мене поглядом.

— Ну ти й сука. Всі кажуть, що ти лише прикидаєшся, щоб привернути його увагу, і забираєш час, на який заслуговуємо всі ми.

Я розсміялася.

— Звісно. Насправді я актриса. Незабаром зніматимуть фільм про розщеплення особистості, а я так готуюся до ролі. Стану дуже відомою персоною.

— Ти мене дуриш. Ти не сприймаєш мене серйозно. Знаєш, що ще я почула? Медсестри говорили, що його дружина повісилася на дереві в їхньому дворі, бо не могла більше витерпіти життя з ним.

— А ти довбана брехуха і прищава нікчемна шльондра.

Здається, я зайшла задалеко. Та якого біса, мене просто нудило від того, як всі лаяли Роджера. Меріенн різко кинулася на мене, розкидала карти та штовхнула мене знову в крісло. Я гепнулася на підлогу. Тоді вона вилізла на мене, смикаючи за волосся. Я подумала, що й сама зможу дати собі раду з кощавою Меріенн, бо Джинкс вб’є її швидше, ніж та оком змигнути встигне. Мені не потрібні були зайві проблеми в лікарні.

Ми качалися підлогою, вона розірвала мою сукню, але я вхопила її у ведмежий захват і сіла на неї зверху. Вона заверещала.

— Я тебе ще дістану! Ти пошкодуєш, що взагалі мене зачепила!

— Я тебе зачепила? Та це ти перша…

Не встигла я договорити, як мене хтось зіштовхнув із Меріенн. Патякалка-Даффі та інша медсестра схопили мене за руки та викрутили їх. Меріенн підскочила з підлоги та вгатила мене в живіт, доки мене тримали. Троє на одну — це нечесно, тому я послала за підкріпленням.

Джинкс брикнула ногою, буцнула Меріенн прямісінько в підборіддя та вирубила її. Тоді вона раптом звисла, чим захопила медсестер зненацька. Коли вони розслабилися, Джинкс вивільнила руку та огріла одну з них лівим джебом, а затим другу — правим кросом. Вона почула свисток та звук тривоги і побачила, як інші пацієнти зіщулилися в кутку. Але вона ще не закінчила з медсестрами. На підлозі була кров, і вона знала, що то не її.

Даффі відповзла геть, знову спробувала вчинити напад, але Джинкс перехопила її, копнула та вкусила. Двері до кімнати розчахнулися й всередину прибігли троє чоловіків-санітарів. Один тримав гамівну сорочку. Чоловіки оточили Джинкс, й вона відпустила Даффі.

— Сюди, підходьте, падлюки! Я з вами всіма розберуся!

Від крові в роті її нудило, але зараз блювати не хотілося. Потрібно було не дозволити їм дістати себе.

Здоровенний санітар схопив її у ведмежий захват. Джинкс хотіла заїхати йому по яйцях, але він захистився ногою і тільки стиснув її сильніше.

— Ну ти й мегера, — засміявся він.

— Тримай, Тобі. Зараз причепуримо її в цю сорочечку.

— Господи, хутчіш!

Джинкс намагалася вчепитися в нього нігтями, але той крутився та ухилявся. Нарешті вони притиснули її до підлоги, зодягнувши в полотняну сорочку.