Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства

О, разрешите мне загадку жизни! Г. Гейне

— Ці терміни, — продовжував Гуру, — дедалі частіше вживаються в сучасних наукових публікаціях. Мова йде про ідеї та механізми виявлення, використання соціальної, біологічної і психічної енергій. Ці «тонкі» енергії, що навіть не фіксуються фізичними приладами, можуть мати велетенську руйнівну або творчу силу. Вони здатні у поєднанні з якимись світовими хвилями чинити пряму й резонансну дію на відстанях космічних масштабів. Сучасні фахівці ще не навчилися ні фіксувати, ні вимірювати їх, ані тим більше керувати ними.

Думаю, ці енергії становлять, скажемо, субстанцію всіх феноменів, пов'язаних з позаземними цивілізаціями, «потойбічним» світом. А отже, існують всі підстави стверджувати, що арії (на відміну від нас) знали й володіли тонкими енергіями, більше того, вони могли створювати інформаційно-психологічні системи, оснащені машинними пристроями, керованими екстрасенсами.

Один з поширених символічних образів в індуїстській та буддійській філософії — «сітка Індри». Ця метафорична модель структури описується як сітка, сплетена з тонких, але міцних ниток, у вузлах якої закріплені ретельно відполіровані кристали коштовних каменів, які відбиваються один в одному, утворюючи щось подібне до калейдоскопа. Якщо виходити із стандартної методики психотроніки (прямої інтерпретації медитаційних образів), образ «сітки Індри» можна розглядати як схему вельми ефективних приладів і апаратів, котрі реалізують найновіші концепції інформатики й фізики. Один такий приклад — модулятор тонкої структури поля лазерних променів (важлива річ для складних систем стійкого до перешкод зв'язку). Не тільки ці, а й інші прилади можна одержати, якщо кристали у вузлах «сітки Індри» огранувати і взаємно зорієнтувати так, щоб вийшов тривимірний лабіринт, у якому довго циркулюватиме світловий промінь. А якщо заломлені промені «перехоплювати» іншими кристалами і досягти збігу основних вузлів заломлення, можна справляти дію на ритм ядерних пульсацій. А якщо до того ж синхронізувати ці впливи на атомні ядра, можна керувати часом і «глибиною радіоактивного розпаду нестабільних ядер у вузлах «сітки Індри». Одне слово, йдеться про управління термоядерними реакціями, причому названі вище «якщо» вже експериментально реалізовані у США.

У стародавніх міфах є вказівки на існування пристрою схожого типу в Давній Індії та Атлантиді. Тут ними користувалися, зокрема, для відведення землетрусів: посилювали радіоактивне нагрівання і у такий спосіб розм'якшували глибинні зони земної кори, де зосереджується тектонічний стрес, що створюється внаслідок руху континентальних мас. Керували цими пристроями й глобально синхронізували їх роботу висококваліфіковані оператори, котрі вміли регулювати положення кристалів шляхом ювелірних психокінетичних впливів.