Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
Є підстави гадати, що жерці, в усякому разі вищі, були екстрасенсами і, як то кажуть сьогодні, контактерами. Вони зналися на якихось шифрах, за допомогою яких декодували інформацію з Небес. А володіючи, здавалось, позбавленими смислу «заклинаннями» та медитаційними прийомами, могли виходити на інформаційне поле Всесвіту (на астральному, а можливо, й ментальному рівнях). Таким чином, їм відкривалося «неземне», Боже Слово, в ім'я якого у храмах підтримували вічний вогонь і яке вони вміло використовували. Чи не звідси потрапив у Біблію вислів: «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було і Бог було Слово»? Слово жерця як одкровення, як форма передачі інформації було священне, воно культивувалося як святиня. В єгиптян жерців так і називали: «Владика Слова», а в шумерів — «Старійшина Розуму глибокого» або «Ті, хто стереже Небо».
Крім жерців важливу роль при основних храмах відігравали переписувачі, котрі фіксували, в основному зі слів жерців, повідомлення й інтерпретували їх. Сам фараон Стародавнього Єгипту не гребував йменувати себе Переписувачем Божих книг.
Спеціалісти розглядають релігійні системи доантичних суспільств як надскладні системи з «заплутаною» тисячолітньою історією. У руках верховних жерців з їхнім «апаратом знаходилися найтонші ниточки управління цими системами. Пріоритетною в релігійних вченнях була концепція людської душі, її фазових переходів з одного стану в інший, її зв'язок з потойбічним світом (пристановищем богів). Звичайно ж, храми правили й за обсерваторії, звідки постійно «пильнували небо». Та головне полягало у тому, що жерці не просто спостерігали за зірками, усамітнившись у храмових олтарях, а й активно взаємодіяли з Небом — ми б сказали, на двосторонній основі. І якщо ми й досі з усією нашою наукою й досконалою технікою так і не знаємо, хто ми, звідки, навіщо з'явилися на планеті Земля, то хто знає — древні жерці, можливо, й спромоглися б дати відповідь на одвічні, здавалося б, нерозв'язні питання людства.
Оракули і пророки — важливі фігури храмового життя. Вони не тільки передбачали повені, сонячні затемнення, епідемії, але й давали людству, так би мовити, запобіжну (попереджальну) інформацію, що на нього чекає у віддаленому майбутньому, якщо не будуть зроблені відповідні висновки.
Що таке Апокаліпсис, як не сценарій прийдешньої катастрофи, пов'язаної з «кінцем світу»? Подібні сценарії є й у протоіндійських джерелах. Так що треба було б зробити серйозні висновки. Такі прогнози (а є ще факти передбачення віддаленого майбутнього, які вражають ще більше, — пригадаймо хоча б відомі пророцтва середньовічного монаха Нострадамуса) не одержиш у звичайний спосіб — за допомогою екстраполяцій та інших сучасних методів. То — одкровення. І ґрунтуються вони на відомостях з космічного інформаційного поля, які, очевидно, могли використовувати служителі храмів, послуговуючись особливими шифрами і прийомами.
Міфи і релігії — ці два феномени історії — якнайтісніше переплітаються між собою. І не тільки. Виявляється, і міфи, і релігійні вчення усіх часів і народів, попри те, що між ними пролягли тисячоліття і нездоланні за тих часів простори, котрі виключають безпосередні запозичення, збігаються подіями, словами і навіть у деталях. А різняться в основному лише формою викладу матеріалу.
Із Космосу до нас надходить не тільки енергія й речовина (у вигляді мікрочасток і метеоритів), але й інформація. Причому, інформація семантична — у вигляді знань, її зафіксовано у міфах, релігійних ученнях, священних книгах, у пам'яті жерців і пророків, інших контактерів і ясновидців, а також в ученнях багатьох мислителів древності (таких, як Сенмут [Мудрець у Давньому Єгипті], Піфагор, Платон, Леонардо да Вінчі та ін.).
За змістом і призначенням таку інформацію можна, по-перше, віднести до прогностичної, точніше, попереджальної. В Біблії, Авесті, Ведах ми знаходимо сценарії другої і третьої світових воєн, описання екологічної катастрофи, навіть перетворень у вашій країні під прапором соціалізму і так далі. Пересторогою для людства, мабуть, можна вважати й опис тоталітарної держави рабів і «вільновідпущеників» у платонівських «Законах» та інших його текстах.
По-друге, інформація у вигляді програм. Ми вже говорили, що саму Біблію можна вважати програмою, даною людству «згори», та й міфи — своєрідні настанови. Причому, програми бувають як позитивні (як і що треба робити), так і негативні (чого робити не слід, аби уникнути важких наслідків — ті самі застереження).