Вирвані сторінки з автобіографії
- Автор: Матиос Мария Васильевна
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: ЛА «Піраміда»
- ISBN: 978-966-441-176-6
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Вирвані сторінки з автобіографії». Краткое содержание книги:
Книга-дайджест «населена» багатьма відомими і невідомими людьми і подіями, які й складають історичну, психологічну, ідеологічну, культурну та побутову мозаїку українського життя перетину XX і XXI століть. Недаремно сама письменниця називає «Вирвані сторінки...» «не просто автобіографією, а стовідсотковою книгою про сучасність і сучасників».
А ще як підемо далі - то взагалі кримінал.
Ідімо... Графа «Інші ознаки одержання нетрудових доходів, що можуть бути за підставу для індивідуального оподаткування сільськогосподарським податком».
Ви чуєте, люди, що він робив, отой Шкварчук із Товтрів? Цитую: «викидав на ринок для одержання прибутку хліб, вгодований скот, корів, бугаїв; купував і перепродував з прибутків, наживав маєтки і гроші». А ви думали, що він здихав з голоду як собака... а червонозоряне військо хотіло його нагодувати. Як кажуть, «не тут-то было». А «інші особливості» цього господарства (в період окупації та після визволення)», що показують? Показують «нетрудові доходи від спекуляції - скота, корів та продажу зерна». Гм... Вам хотілося, щоб Шкварчук із ґвером[6], а він із сапою та граблями чекав на визволителів.
А визначення яке - «викидав на ринок». Отако взяв чоловік - і викинув свою працю отим бісовим експлуататорам, щоб голодні не сиділи. А треба було згноїти, прикопати, приорати дар Божий і ласку Божу і самому гибіти. Зате визволителі лишилися б задоволеними і без претензій.
Та Шкварчук - це квіточки. Є ґазди - не рівня йому. Oн Дмитро Григорович Федишин. Окрім десяти гектарів землі, мав чоловік «маслобойку-сепаратор», яким переробляв молоко, (не воду ж, звичайно), яке закуповував в селах (а треба було, щоб воно кисло?). О, Федишин - птиця високого польоту, бо йому належала ще й молотарка-двигун, сіялка. А це теж нетрудові доходи. До того ж він продавав ліс «за куб - 50 рублів, що давало доходу в рік 2500 рублів».
А що у Вербівцях робилося - не приведи, Боже: господарство Степана Рудана «має постійні зв'язки з ворожими елементами». Це тобто з тими, хто проти репресій і колгоспів.
Там багато цікавого, в отих «Матеріалах...». Є записи про арешти людей органами МҐБ. В селі Бабино, наприклад, обліковець не ставив коми між цифрами, і з документів випливало, що люди мали по 400-900 гектарів землі.
Караюча рука не має пощади. І до дітей. Хотіла б знати, чи кипить образа в душах нащадків Дмитра Васильовича Михайлюка із Заставни? У сорок сьомому їх було восьмеро:
тридцять другого,
тридцять третього,
тридцять п'ятого,
тридцять шостого,
сорок першого,
сорок третього,
сорок четвертого
і сорок шостого років народження.
О, то велика провина, що батько на ці роти мав аж 10,67 гектара землі, дві корови і маслобойню. А потім...
Потім їхали до Сибіру, на Урали, в Томськ Омськ і до дідька за двері. Спустошували сотні буковинських Сіруків. Коса косила...
Дані із «Списка хазяйств и имущества, изъятого в хазяйствах, выселенных из Заставновского района». Отже, таких у селі Хрещатик знайшлося семеро, з Добринівців вісьмом сім'ям застукотіли колеса, з Кадубівців - дев'ятнадцятьом, із Дорошівців - сімнадцятьом.
А ми начебто тішимося: нашого цвіту по всьому світу. Скільки!? І яким чином...
Кого ж висилала новітня влада? Що вони мали, ті люди?
Висилали, в основному, тих, хто володів 0,70-4 гектарами землі. В 108 дворах, господарі яких згодом змінили Заставну-батьківщину на Московщину, налічувалося 95(!) житлових будинків. Розумієте, 95 на 108 господарств? Тобто заставнівські куркулі навіть власних будинків не мали, а були такими багатими, що жили в одному будинкові із сім'ями своїх дітей, родичів. На цих же 108 господарств не припадало жодного млина, олійниці, кузні. Із 108 господарств вилучили 25 плугів, 1 сіялку, 3 молотарки, 6 саней, 31 коня, 47 корів і домашні речі. Речі також лічили. В одного їх було 1489 штук. Врахували навіть віники.
А тепер згадаймо арифметику. І зробимо елементарні підрахунки. Скільки чого припадало на душу. Густо... Ой густо: на 108 господарств - 47 корів.
6
Ґвер (діал.) - обріз (зброя).